2 КОРИНТЯН 4 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

4Видиме – тимчасове, невидиме – вічне

1 Ось тому, маючи, як помилувані, таке служіння, не втрачаємо відваги.

2 Адже ми, відрікшись таємних ганебних діл, не живемо в лукавстві й не перекручуємо Божого Слова, а через виявлення істини доручаємо себе перед Богом кожному людському сумлінню.

3 Якщо наша Євангелія закрита, то вона закрита для тих, які гинуть, –

4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоби [для них] не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він – образ Бога.

5 Ми не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж – ваші раби через Ісуса.

6 Бог, Який сказав: Нехай із темряви засяє світло! – освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа.

7 Цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша.

8 В усьому нас

тіснять, але ми не пригноблені; ми в скрутних обставинах, але не впадаємо в розпач;

9 нас переслідують, але ми не залишені; нас принижують, але ми не вигублені;

10 ми завжди носимо в тілі мертвість Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому тілі.

11 Ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому смертному тілі.

12Тому смерть діє в нас, а життя – у вас.

13 Маючи ж той самий дух віри, згідно з Писанням: Увірував я, тому й заговорив, – ми віримо, тому й говоримо.

14 Оскільки знаємо, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, і нас воскресить з Ісусом та поставить разом з вами.

15 Адже все – для вас, щоби благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку для Божої слави.

16 Тому ми не втрачаємо відваги. Хоч наша зовнішня людина зітліває, проте наша внутрішня людина

оновлюється день у день.

17 Адже наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу,

18 оскільки ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме – тимчасове, а невидиме – вічне.