1І промовив Господь
до Мойсея й Аарона ще в єгипетському краю такі слова:
2Цей місяць для вас – початок місяців. Він буде для вас першим серед інших місяців року.
3 Зверніться до всієї ізраїльської громади з такими словами: Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня на родину. Одне ягня на оселю.
4Якщо ж сім’я надто мала, щоби з’їсти ягня, то нехай прийме до себе свого сусіда, який межує з його домом, відповідно до кількості душ. Розрахуйте, щоб ягняти вистачило для кожного, аби його з’їсти.
5 Ягня у вас нехай буде однолітнім самцем без вади; можна взяти його з овець або кіз.
6 Тримайте його до чотирнадцятого дня цього ж місяця, а ввечері хай заріжуть його, – разом уся Ізраїльська громада.
7І візьмуть трохи його крові, й помажуть нею обидва одвірки та верхню поперечку-наддвірок у тих домівках, у яких його їстимуть.
8 Тієї самої ночі їстимуть м’ясо, спечене на вогні; їстимуть його з опрісноками та гіркими травами.
9Не їжте його сирим чи звареним у воді, а тільки спечене на вогні з головою, ногами та нутрощами.
10 Нічого з нього не залишайте до ранку. Коли щось з нього залишиться до ранку, спаліть у вогні.
11 А ось як будете його їсти: стан ваш має бути підперезаний, взуття – на ваших ногах, а посохи – у ваших руках. Їстимете його з поспіхом. Це – Пасха Господня
.
12 Цієї ночі Я пройду по єгипетській землі й уражу кожного первістка в єгипетському краю, від людини до тварини, і здійсню суд над усіма єгипетськими богами. Я – Господь
!
13А кров на одвірках осель, у яких перебуваєте ви, буде ознакою. Я побачу кров, і омину вас. Не буде серед вас згубної пошесті, коли уражатиму єгипетську землю.
14 І стане для вас цей день пам’ятним. Ви будете відзначати його, як свято для Господа
протягом усіх ваших поколінь. Як вічну постанову будете його святкувати.
15 Сім днів будете їсти опрісноки і вже з першого дня усунете всяку
закваску з ваших осель. Кожного, хто їстиме квашене з першого дня до сьомого, буде викорінено з-посеред Ізраїлю.
16 У перший день буде святе зібрання, і в сьомий день також святе зібрання. Жодної праці не чинитимете в ті дні
, за винятком того, що кожний споживатиме їжу, – тільки те й будете робити.
17 Ви маєте дотримуватися свята Опрісноків. Адже саме того дня Я вивів ваші загони з єгипетської землі. Тому шануватимете цей день у ваших поколіннях, як вічну постанову.
18 Опрісноки будете їсти з вечора чотирнадцятого дня першого місяця і до вечора двадцять першого дня цього
місяця.
19Сім днів у ваших домах не повинно бути жодної
закваски! Кожного, хто буде їсти квашене, – чи то він з осілих приходців, чи з місцевих жителів краю, – того буде викорінено з Ізраїльської громади.
20 Нічого заквашеного не їстимете. В усіх ваших поселеннях будете їсти опрісноки.
21Мойсей покликав усіх старійшин Ізраїлю та сказав їм: Ідіть і виберіть собі ягнят на ваші родини та заколіть Пасху.
22 Візьміть пучок гісопу, вмочіть у кров, що в посудині, й помажте верхній та обидва бокові одвірки кров’ю, що в посудині. Ніхто з вас хай не виходить за двері своєї оселі аж до ранку.
23 Господь
буде проходити, уражаючи єгиптян. Він побачить кров на верхньому та на обох бокових одвірках, і промине Господь ці двері. Він не дозволить губителеві ввійти у ваші домівки, щоб когось погубити.
24Ви збережете цей наказ, як віковічну
постанову для себе й для своїх дітей навіки.
25Коли ж увійдете в край, який дасть вам Господь
, за Своєю обітницею, то збережете це служіння.
26 Якщо вас запитають ваші діти: Що це за служіння у вас,
27то ви відповісте: Це – пасхальна жертва для Господа
, Який обминув домівки Ізраїльських нащадків у Єгипті, коли уражав єгиптян, а наші оселі врятував. Люди схилились, і впали долілиць.
28Ізраїльтяни пішли, і учинили все
так, як заповів Господь через Мойсея та Аарона. Так вони й зробили.Десята кара: смерть первістків
29 Опівночі Господь
уразив кожного первістка в єгипетському краю – від первістка фараона, який сидів на престолі, до первістка в’язня, що під вартою, – а також кожне первородне зі свійських тварин.
30Вночі прокинувся фараон, а з ним і всі його слуги та всі єгиптяни. І зчинилося велике голосіння в усьому
Єгипті, бо не було оселі, в якій не було б померлого.Вихід Ізраїльтян з Єгипту
31 Тієї ж ночі фараон покликав Мойсея та Аарона й сказав: Вставайте і забирайтеся з-поміж мого народу ви, і всі
Ізраїльтяни! Ідіть, служіть Господу, як ви домагались!
32Забирайте також своїх овець, і всю іншу
вашу худобу, як ви хотіли. Ідіть геть, і мене благословіть.
33 Єгиптяни також квапили народ, аби без зволікань випровадити їх із краю. Інакше, – говорили вони, – всі ми загинемо!
34Тож люди взяли із собою
навіть тісто, яке ще не вкисло. Свої діжі, загорнені у власний одяг, вони несли на плечах.
35 Ізраїльтяни зробили за словом Мойсея: випросили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одяг.
36 Господь
послав прихильність до Свого народу з боку єгиптян, які давали їм те, що ті просили. Тож вони обібрали єгиптян.
37І вирушили Ізраїльські нащадки від Рамсеса до Суккота – близько шестисот тисяч піших чоловіків, крім їхніх
дітей.
38 Разом з ними вийшла також велика змішана група людей, і дуже багато овець та інших свійських тварин.
39 А з тіста, яке люди
винесли з Єгипту, вони напекли прісних коржів, оскільки воно не вкисло. Їх виганяли з Єгипту, тому вони не барились і навіть не приготували собі їжі.
40 Час проживання синів Ізраїля, який вони провели в Єгипті, становив
чотириста тридцять років.
41 По закінченні чотирьохсот тридцяти років, – саме цього дня, – усі Господні
загони вийшли з єгипетського краю.
42Це була ніч пильнування для Господа
, щоб вивести їх з єгипетської землі. Саме ця ніч, – ніч пильнування для Господа, – стала пам’яткою для всіх Ізраїльтян впродовж усіх їхніх поколінь.Закон про Пасху
43Тоді Господь
сказав Мойсеєві та Ааронові: Ось закон про Пасху. Жодний чужинець не їстиме її.
44 А кожний раб, куплений за гроші, коли обріжеш його, тоді він може їсти її.
45 Чужинець чи найманець не повинен споживати її.
46 Їсти Пасху слід лише в домі. Не можна виносити м’яса з оселі. Жодної кістки пасхального ягняти
не поламаєте.
47Вся громада Ізраїлю має виконувати це.
48 Якщо з тобою житиме чужинець і побажає справити Пасху Господу
, то спочатку має бути у нього обрізаним кожний чоловік. Тільки після цього нехай приходить і справляє її. Він вважатиметься таким, як і місцевий мешканець краю. Жодний необрізаний не сміє їсти її.
49 Закон має бути один, як для місцевого мешканця, так і для приходця, котрий поселився між вами.
50І учинили всі Ізраїльські нащадки так, як заповів Господь
через Мойсея й Аарона. Так вони і зробили.
51Того дня Господь
вивів з єгипетського краю Ізраїльтян відповідно до їхніх загонів.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.