1 Якось свекруха Рут, Ноемі, сказала їй: Донечко моя! Чи не пошукати б для тебе домашнього затишку, аби тобі було добре?
2 Май на увазі, що Боаз, зі служницями якого ти працювала, наш родич. Цієї ночі він має віяти на току ячмінь.
3Отже, помийся, намастись, одягнись у своє краще вбрання і піди на тік. Однак не показуйся тому чоловікові, аж доки він не закінчить їсти й пити.
4А коли він ляже спати, то запам’ятай місце, де він лежить; тоді підійди до нього, підніми покривало біля його ніг, і там ляжеш, а вже потім він тобі скаже, що маєш робити.
5Рут їй відповіла: Усе, що ти мені сказала, я зроблю.
6 Тож вона пішла на тік, і зробила все так, як їй наказала її свекруха.
7Коли Боаз наївся та напився, то задоволений, і в доброму настрої, він вмостився спати збоку купи намолоченого зерна. Вона ж непомітно підійшла, підняла покривало біля його ніг і лягла.
8Так сталося, що опівночі Боаз здригнувся; повернувшись, він зауважив біля своїх ніг жінку!‥
9 Він запитав: Хто ти? Вона ж відповіла: Я – Рут, твоя слугиня, – тож простягни крило твоєї одежі над твоєю слугинею, адже ти – найближчий родич-викупитель
.
10 А Боаз сказав: Будь благословенною ти Господом
, моя дочко! Адже цей останній вияв милосердя, який ти вчинила, більший, ніж попередній, оскільки ти не пішла шукати молодих, – бідних, чи багатих.
11 Тепер же, дочко моя, не турбуйся, – все, чого ти попросиш, я для тебе зроблю, тому що все місто мого народу знає, що ти доброчесна жінка.
12Це правда, що я є близьким родичем-викупителем
, але є ще ближчий родич, ніж я.
13 Переночуй цю ніч тут, а вранці, якщо він тебе прийме, як викупитель
, то нехай буде так; а якщо не захоче тебе взяти, то, як живий Господь, візьму тебе я! Тож спи до ранку!
14Так вона лежала в його ногах до самого ранку. Встала вона вдосвіта, – перш ніж можна було розпізнати іншу людину, – адже він сказав: Нехай ніхто про те не знає, що приходила на тік жінка.
15Потім він додав: Візьми накидку, що на тобі, й потримай її. Вона тримала накидку, а він відміряв шість мірок
ячменю, після чого поклав їй на плечі, й вона пішла до міста.
16 Коли ж Рут прийшла до своєї свекрухи, то Ноемі запитала: Що скажеш, моя доню? Рут розповіла їй все, як з нею повівся Боаз.
17І додала: Він дав мені цих шість мірок
ячменю, мовляв: Негоже повертатись з порожніми руками до своєї свекрухи!
18 Ноемі сказала: А тепер залишайся, моя доню, вдома, доки не довідаєшся, як усе вирішиться. Адже цей чоловік не заспокоїться, доки ще сьогодні він не завершить справу.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.