1 Так співпало, що в той час филистимці готували свої військові загони, аби вирушити війною проти Ізраїлю. Тоді Ахіш сказав до Давида: Маєш знати, що ти зі своїм загоном приєднаєшся до мене і до мого війська!
2І Давид відповів Ахішові: Гаразд, тепер переконаєшся сам, що вчинить твій слуга. Після цього Ахіш сказав Давидові: В такому разі я тебе призначу своїм власним охоронцем назавжди.
Саул радиться з ворожкою із Ен-Дору
3 На той час Самуїл вже помер, увесь Ізраїль його оплакав, і його поховали в родинному місті, в Рамі. А Саул повиганяв з краю чаклунів та ворожбитів.
4Отже, филистимці зібрали військо, виступили й отаборились у Шунемі. Саул також зібрав увесь Ізраїль, розташувавшись у Ґілбоа.
5Коли Саул побачив табір филистимців, він злякався, так що його серце стало прискорено битись.
6 Саул почав питати Господа
, але Господь не відповідав йому ні через сновидіння, ні через Урім, ні через пророків.
7 Тоді Саул наказав своїм слугам: Пошукайте мені ворожку, яка викликає духів, – я піду до неї, та запитаю її. Його слуги відповіли йому: Є така ворожка в Ен-Дорі!
8Саул змінив свою зовнішність, одягнувшись в інший одяг, і вирушив з двома мужами. Прийшовши до тієї жінки вночі, він сказав: Поворожи мені, викликавши духа померлого – того, про кого я тобі скажу!
9 Але та жінка йому відповіла: Ти, напевно, знаєш, що зробив Саул, вигубивши в краю чаклунів і тих, що викликають духів?! Тож навіщо ти створюєш небезпеку для мого життя, – щоб мене погубити?
10Але Саул присягнувся їй Господом
, говорячи: Як живий Господь, за це на тебе не впаде жодна провина!
11Тоді жінка запитала: Кого я маю до тебе привести? А він відповів: Приведи мені Самуїла.
12І коли жінка побачила Самуїла, то голосно скрикнула і заволала до Саула, говорячи: Навіщо ти мене обманув? Адже ти Саул!
13А цар сказав їй: Не бійся! Кого ти побачила? А жінка відповіла Саулові: Я бачу, що ніби бог виходить із землі.
14Він запитав: Який він на вигляд? А вона відповіла: Виходить похилого віку чоловік, зодягнутий у довгий плащ. І Саул зрозумів, що це Самуїл; Саул схилився долілиць, і поклонився.
15 Самуїл запитав Саула: Для чого ти мене турбуєш? Навіщо викликав мене? А Саул відповів: Я дуже в скрутному положенні, – филистимці пішли на мене війною, тоді як Бог від мене відвернувся і більше мені не відповідає ні через пророків, ні в сновидіннях. Тож я тебе покликав, аби ти мені сказав, що маю робити.
16І Самуїл відповів: Навіщо ти питаєш мене, якщо Господь
відступив від тебе і став твоїм ворогом?
17 Господь
тобі вчинив так, як провіщав через мене: Господь відняв царство з твоїх рук і віддав його твоєму ближньому, Давидові.
18 Оскільки ти не послухався наказу Господа
і не сприяв тому, аби Його обурливий гнів спіткав Амалека, тому й Господь так чинить сьогодні з тобою.
19 Господь
видасть Ізраїль разом із тобою в руки филистимців, і завтра ти разом зі своїми синами будете тут зі мною; так само й усе Ізраїльське військо Господь віддасть у руки филистимців.
20І Саул тут же простягнувся навзнак у повний свій зріст на землі, – його охопив невимовний жах від слів Самуїла. До того ж він підупав на силі, оскільки нічого не їв увесь день і цілу ніч.
21 А коли та жінка підійшла до Саула й побачила, як він сильно стривожений, то вона промовила до нього: Ось я, твоя слугиня, послухала тебе, хоч ризикувала своїм життям; я послухалась твоїх слів, які ти мені сказав.
22Тому зараз, благаю, послухайся і ти слів своєї слугині, – я покладу перед тобою шматок хліба, аби ти, попоївши, підкріпився силами, після чого вирушиш у дорогу.
23Однак він відмовлявся й говорив: Не буду їсти! Але його слуги, разом з тією жінкою, вмовили його, і він їх послухав, – устав з землі та сів на ліжку.
24 У тієї жінки в господарстві було вгодоване теля; тож вона поспішно його зарізала. Потім взяла муки, замісила тісто і спекла прісні коржі.
25Усе це вона поставила перед Саулом та перед його слугами, – вони попоїли й тієї ж ночі встали й подались у дорогу.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.