МІХЕЯ 7 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

7Горе пророка через гріхи народу

1Горе мені, адже я себе відчуваю так, як дерево після збору врожаю, як виноградник після збору винограду, – жодного грона, щоб поживитись, жодної ранньої фіги, яку можна було би скуштувати.

2Зникли в краю побожні, й немає серед людей справедливого. Кожен, немов у засаді, чатує задля пролиття крові, – кожний полює за своїм братом, розставляючи для нього пастку.

3Їхні руки спритні для здійснення зла. Урядник чекає хабаря, – та й суддю можна підкупити, – про свої забаганки натякають знатні особи й усе викривляють.

4Найкращий з них, як колючка, і найчесніший – як терновий живопліт. Але надходить день твоїх відвідин, передвіщений твоїми вартовими. Неодмінно наступить для тебе

страхіття.

5Тож не звіряйся другові і не покладайся навіть на найближчого, – на ту, котра розділяє з тобою ложе. Стережи двері своїх уст.

6Адже син безчестить батька, дочка повстає проти своєї матері, невістка – проти своєї свекрухи, – так що вороги людини – її домашні.

Надія Міхея на Божу справедливість та відновлення Ізраїлю

7Я ж спрямую свій погляд на Господа

, очікуватиму Бога мого спасіння. Мій Бог мене вислухає!

8Не радій з мого горя, мій вороже! Хоч я і падаю, проте я встаю, – хоча іноді трапляється темрява, Господь

– моє світло!

9Я витерплю Господній

гнів, оскільки я згрішив проти Нього, – аж поки Він не розгляне мою судову справу, і не поновить мене в правах. Він виведе мене на світло, і я побачу Його справедливість.

10Мій ворог це побачить, і йому стане соромно через те, що він говорив мені: Де Той Господь

, твій Бог? Своїми очима я дивитимусь, як його топтатимуть, наче болото на дорозі.

11 Настане

такий день, коли твої мури будуть відбудовані, – хоча той день віддалений.

12Тоді до тебе приходитимуть від Ассирії, від міст Єгипту, – від самого Єгипту і до Євфрату, від моря й до моря, і від однієї гори до іншої гори.

13Але земля залишатиметься спустошеною разом зі своїми мешканцями через їхні вчинки.

Молитва Міхея

14Паси Свій народ, – молиться пророк, –

Своїм посохом, провадь

отару Своєї спадщини, яка перебуває, наче в лісі посеред Кармелю. Вони пастимуться на Башані та в Гілеаді, як і в давні часи.

15 Господь відповів

: Як було за днів твого виходу з єгипетського краю, Я знову покажу Ізраїлю чудеса, гідні здивування.

16Побачать це інші

народи й засоромляться, – незважаючи на всю свою силу, покладуть руки свої на уста, а їхні вуха оглухнуть.

17Вони лизатимуть порох, наче змії, плазуючи по землі. Сповнені жаху перед Господом

, нашим Богом, вони з тремтінням виповзатимуть зі своїх криївок, адже Тебе вони злякаються.

18Хіба є ще такий Бог, як Ти, Котрий прощає гріхи, відпускаючи (забуваючи

) провини залишка Своєї спадщини? Бог не постійно гнівається, позаяк Він – Той, Хто любить виявляти милосердя.

19Він знову змилується над нами, і змиє наші провини, – Ти кинеш у глибини моря всі наші гріхи.

20Тож вияви свою вірність Якову, і Твоє милосердя – Авраамові, як Ти й присягнув нашим батькам у ті давні часи.