ПРИТЧІ 23 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

23

1Якщо сядеш за стіл споживати їжу з можновладцем, добре придивись, що перед тобою,

2і вложи собі хоч би ножа в горло, якщо ти надто жадібний.

3Не захоплюйся його ласощами, бо це оманлива їжа.

4 Не надто старайся набути багатство, – відмовся від таких своїх задумів,

5адже не встигнеш на нього надивитися, як його не стане, – воно неодмінно дістане собі орлині крила і здійметься в небо.

6Не їж хліба з заздрісним, і не спокушайся його ласощами,

7бо він такий, як його думки. Їж і пий, – каже він тобі, – але серце його не з тобою.

8Спожитий шматок хліба ти радий будеш вивергнути, і твої добрі слова пропадуть надаремно.

9 Не говори в присутності нерозумного, тому що він знехтує твоїми розумними словами.

10 Не пересувай давньої межі і не вторгайся на поля сиріт.

11 Адже їхній Захисник могутній, – Він вступиться в їхню справу з тобою.

12Прихили своє серце до повчання, і свої вуха – до мудрих слів.

13 Не залишай дитини без повчання, – якщо покараєш її різкою, вона не помре.

14 Ти покараєш її лозиною, і визволиш її душу від шеолу.

15 Сину мій, якщо твоє серце стане мудрим, то і моє серце радітиме, –

16все моє нутро буде тішитись, коли твої уста говоритимуть доречне.

17 Нехай твоє серце не заздрить грішникам, – нехай воно постійно прагне Господнього страху,

18 адже існує майбутнє, і надія твоя не буде втрачена.

19Слухай, сину мій, набирайся мудрості й скеровуй серце своє на пряму

дорогу.

20 Не перебувай між тими, хто упивається вином і об’їдається м’ясом,

21тому що п’яниця й ненажера потраплять у злидні, як і ті, котрі люблять поспати, – всі зодягнуться в лахміття.

22 Слухай свого батька, бо він тебе породив, і не зневажай матері своєї, навіть якщо вона в похилому віці.

23Набувай істину і не продавай мудрості, повчання і розуму.

24Щасливий батько праведника, – хто породив мудрого, тішиться ним.

25Нехай твій батько і твоя мати радіють, – хай веселиться та, яка народила тебе.

26Сину мій, дай мені твоє серце, а твої очі нехай пильнують за моїми дорогами,

27 адже розпусниця – це глибока безодня, і чужа жінка – тісна криниця.

28Вона, наче грабіжник у засідці

, – чатує на здобич, примножуючи серед людей зрадників.

29 У кого лемент? У кого горе? У кого стогін? У кого сварка? У кого рани без підстави? У кого червоні очі?

30 У тих, хто допізна засиджується за вином, – хто ходить, шукаючи вина приправленого.

31 Навіть не дивися на вино, як воно в чаші червоніє та іскриться, – як воно легенько ллється до рота

, адже

32 воно врешті-решт вкусить, як змія, – вжалить, наче гадюка.

33Твої очі приглядатимуться до чужих жінок, і серце твоє заговорить розпусне.

34І ти будеш, наче той, хто спить посеред моря, або дрімає на верхівці щогли.

35 Ти говоритимеш

: Мене били, але мені не боліло, – мені надавали стусанів, та я не відчував. Як тільки прокинуся (витверезію

), знову шукатиму того самого.