ІСАЇ 5 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

5Пісня про виноградник

1Заспіваю моєму Улюбленому пісню мого Улюбленого про Його виноградник. В мого Улюбленого був виноградник у родючому місці на схилі гори.

2 Він перекопав його, очистив його від каміння і засадив його добірною виноградною лозою, – побудував посеред нього башту і викопав у ньому чавило. Він очікував, що лоза родитиме хороші грона винограду, а вона вродила дикі ягоди.

3Тепер же ви, мешканці Єрусалима і мужі Юди, розсудіть між Мною і між Моїм виноградником.

4Що ще Я мав би зробити для Мого виноградника, чого Я для нього не зробив? Чому ж, коли Я чекав, що він принесе добрий виноград, а він вродив дикі ягоди?

5Отже, тепер Я сповіщу вам, що зроблю з Моїм виноградником. Заберу його огорожу, і нехай його нищать, – зруйную його стіну, і його топтатимуть, –

6 залишу його на спустошення. Його не будуть ні обрізувати, ні обкопувати, і він заросте терниною і будяками. А ще Я накажу хмарам, щоб не зрошували його дощем.

7 Виноградник Господа

Саваота – це рід Ізраїля, і нащадки Юди – Його улюблені саджанці. Він сподівався правосуддя, – а тут кровопролиття, справедливості, – а ось голосіння.

Шестиразове «Горе»

8 Горе тим, що прилучають дім до дому, приєднують поле до поля, так що іншим

немає місця, – так ніби ви одні поселені на землі.

9До мого слуху долинув

голос Господа

Саваота: Через те багато будинків опустіють, – великі гарні оселі залишаться без мешканців.

10 Бо десять акрів виноградника

даватиме лише один бат, а хомер посіяного вродить тільки

ефу.

11 Горе тим, котрі з самого ранку шукають п’янких напоїв, і до пізнього вечора розпалюються вином!

12На їхніх бенкетах є арфа, цитра, тимпан, сопілка і, звичайно ж, вино, тоді як на Господні діяння не вважають, і про діла Його рук не думають.

13 Тому Мій народ піде в полон несподівано, – його можновладці голодуватимуть, а чимало його громадян

умліватимуть від спраги.

14Тому шеол вже

розширився і понад міру відкрив свою пащу, – туди зійде його (народу

) велич, безліч його багатств, його галас і все, що їх веселить.

15 Так буде впокорена людина, буде принижений чоловік, і опустяться очі гордих.

16А Господь

Саваот буде піднесений через суд, – Святий Бог виявить Свою святість у справедливості.

17І будуть пастися вівці в місті

, як на своєму пасовиську, а чужинці їстимуть залишене після спустошення багатих.

18Горе тим, котрі тягнуть за собою гріхи, наче шнурами марноти, і беззаконня – наче мотузками від воза.

19 і при цьому, іронізуючи, кажуть: Нехай поспішить, пришвидшить Своє діло, аби ми Його побачили; нехай наблизиться Святий Ізраїлів зі Своїм задумом, щоб ми Його пізнали!

20Горе тим, котрі зло величають добром, а добро – злом; котрі темряву вважають світлом, а світло – темрявою; котрі гірке називають солодким, а солодке – гірким.

21 Горе тим, хто мудрий у власних очах і розумний перед самим собою.

22 Горе тим, котрі хоробрі пити вино, й могутні у виготовленні міцних напоїв;

23 котрі за хабарі виправдовують винуватого, а невинному відмовляють у справедливості.

24 Тому, як вогонь пожирає солому, і полум’я нищить

стерню, так зітліє, наче порох, навіть їхній корінь, а їхній цвіт розвіється, як курява. Адже вони відкинули Закон Господа

Саваота і знехтували словом Святого Ізраїлевого.

25 Через те запалав Господь

гнівом на Свій народ. Він простягнув проти нього Свою руку й вдарив його так, що затремтіли гори, а їхні трупи лежали, наче гній, на вулицях. І при всьому цьому Його гнів не припиниться, а Його рука залишиться простягнутою.

26 Тож Він підніме стяг у напрямку

далекого народу, – покличе його посвистом від країв землі, – і той легко та швидко прибуде.

27Немає з-посеред нього жодного втомленого, ні того хто спотикався б, – ніхто не задрімає і не засне. Не ослабиться пояс на його крижах, і ремінці його взуття не порвуться.

28Його стріли нагострені, і всі його луки натягнуті; копита його коней немов кремінь, а його колеса – наче вихор.

29 Його ричання, ніби лев’яче, – він ричить, як левчук. З риком, він хапає здобич, несе її, і немає того, хто міг би врятувати!

30 Того дня він ричатиме над нею (здобиччю

), наче ревіння моря, – куди лишень глянеш на землю, скрізь непроглядна темрява, – навіть світло померкло в темних

хмарах.