1Повчання Давида, коли він перебував у печері. Молитва.
2Щосили я волаю до Господа
, на повен голос я кричу в молитві до Господа.
3Виливаю перед Ним своє благання, відкриваю Йому свою журбу, особливо
4коли знемагає у мені мій дух. Але Тобі відома моя стежка, – на дорозі, якою я ходжу, розставили на мене пастку.
5Дивлюся праворуч і бачу: нема нікого, хто на мене звернув би увагу, – нікуди мені діватись, і нема того, хто потурбувався би про мене.
6Тоді я заволав до Тебе, Господи
, і сказав: Ти – мій Притулок, моя Доля серед живих людей.
7Прислухайся до мого благання, бо я дуже пригнічений! Визволи мене від моїх переслідувачів, бо вони сильніші за мене.
8Виведи мою душу з в’язниці, аби я прославив Твоє Ім’я. Навколо мене зберуться праведні, коли Ти виявиш до мене благовоління.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
