ЙОВА 24 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

24Йов: Чому Всемогутній не дав знати про час покарання нечестивих?

1Чому Всемогутній не дав знати про час покарання, і навіть ті, котрі Його знають, не бачать Його днів?

2Нечестиві пересувають межі, грабують отари разом із пастухами.

3Відбирають ослів від сиріт і женуть, беруть у заставу єдиного вола вдовиці;

4 проганяють убогих з дороги, – всі пригноблені краю змушені від них ховатись.

5Наче дикі осли в пустелі, вони виходять з самого ранку на свою невдячну працю, шукаючи здобичі, адже пустеля для них – хліб для їхніх малят.

6 Пожинають чужі ниви, й оббирають виноградники нечестивих.

7 Нагими, не маючи одягу лягають спати, а коли холодно, не мають чим накритись.

8 Промоклі гірською зливою, й не маючи де сховатись, вони туляться до скелі.

9Вони відривають від грудей сироту, й беруть у заставу немовля вбогого.

10 Ходять без одягу, і голодними носять снопи.

11Хоч вони поміж мурами вичавлюють олію, топчуть у чавильнях виноград, самі залишаються спраглими.

12З міст лунають стогони вмираючих, поранені благають про допомогу, але Бог не звертає на це уваги.

13 Нечестивці повстають проти світла, – вони не знають Його доріг, і не ходять Його стежками.

14Перш ніж настане ранок, встають злочинці, вбивають бідного та жебрака, а ночами бродять, наче злодії.

15 Перелюбник також чекає, поки почне смеркатися, мовляв, ніхто мене не впізнає, і покриває своє обличчя.

16 Вони у темряві підкопуються під доми й грабують

, а вдень зачиняються, бо не люблять світла.

17Адже ранок для усіх

їх разом – це смертна тінь, та й коли розвидняється, – їх огортають жахи.

18Вони носяться, наче на воді шумовиння, – їхній уділ на землі – прокляття, і проклята дорога до їхніх виноградників.

19Як посуха та спека випаровують снігову воду, так шеол забирає грішників.

20 Лоно материнське

забуде про них, – вони стануть ласощами для хробаків; ніхто їх більше не згадає. Злочинець буде зламаний наче дерево.

21Злочинець знущається з бездітної, щоб вона й далі не родила, та й вдовиці він не робить добра.

22Однак Бог

Своєю силою продовжує життя жорстоких мучителів, проте ніхто з них не впевнений, що нема загрози їхньому життю.

23Господь сприяє їхній безпеці, на яку вони можуть спертися, але Його очам відкриті всі їхні дороги.

24Вони ледве піднесуться, проте швидко зникають, сохнуть і в’януть, як і всі люди, – наче зрізані колоски.

25А якщо це не так, то хто може спростувати, засвідчивши, що я говорю неправду, і обернути мої слова в ніщо?