ЙОІЛА 1 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

1Землю спустошено

1Слово Господнє

, яке було до Йоіла, Петуїлового сина.

2 Послухайте це, старійшини, – зверніть увагу, всі мешканці краю. Хіба бувало щось подібне за ваших днів, або за днів ваших батьків?

3 Перекажіть це вашим дітям, а ваші діти нехай розкажуть

своїм дітям, а їхні діти – наступним поколінням.

4 Станеться таке

: що залишиться від гусені, пожере сарана, а що залишиться від сарани, пожере личинка сарани, – нарешті те, що залишиться після личинок сарани, пожере черва.

5 Тож отямтеся, п’яниці, й заплачте! Усі, що п’єте вино, голосіть за вином молодим, бо його забрано від вас!

6Адже на Мою землю вторгся численний і могутній народ, – його зуби як зуби лева, а його ікла, як у левиці.

7Він знищив Мій виноградник і поламав Мої смоківниці (фіги

). Він дощенту облупив їхню кору, і залишив білими його галузки.

8 Плачте, як голосить дівчина, одягнена у веретище, над нареченим своєї юності.

9 Адже Господній

Храм позбавлено жертв і жертв возливання. Плачуть священики – Господні

служителі, –

10 оскільки спустошені поля, сумує земля, – бо знищена пшениця, висох виноградний сік, зів’яло оливкове дерево.

11Сумуйте, хлібороби, плачте, виноградарі, голосіть

за пшеницею і ячменем, адже врожай на полях загинув.

12Засохли виноградні лози, а смоківниця зів’яла. Так само загинули всі гранатові дерева, пальми і яблуні, – зникла усяка радість з-посеред людських нащадків.

Плач та ридання за спустошеним краєм

13Священики, підпережіться веретищем і плачте, – ридайте, всі служителі жертовника! Постійно ходіть і навіть ночуйте у веретищах, – усі ви, служителі мого Бога. Адже в Храмі вашого Бога не стало ні хлібних жертв, ні жертв возливання.

14 Оголосіть святий піст, скличте зібрання, зберіть старійшин та всіх мешканців землі до Храму Господа

, вашого Бога, і волайте до Господа

!

Господній День близько

15 О, що то за день! Адже Господній

День близько, – він приходить як спустошення від Всевишнього!

16Хіба не перед нашими очима зникла їжа, а також радість і веселощі Храму нашого Бога?

17Зерна насіння загинули під своїми грудами землі

, – засіки спорожніли, повалились стодоли, бо не стало збіжжя.

18Як же стогне скотина! Розбрелися стада корів, оскільки не стало для них пасовиська, – навіть отари овець без їжі

гинуть.

19До Тебе, Господи

, кличу, адже вогонь знищив у степу пасовиська, – вогонь спопелив усі дерева на полі.

20 Навіть польова звірина волає до Тебе, тому що висохли водні джерела, і вогонь пожер пасовиська в степу.