1Так сталося, що невдовзі після цього помер цар аммонійців Нахаш, і замість нього зійшов на царський престол його син.
2Давид тоді вирішив: Виявлю доброзичливість до Нахашового сина Хануна, як і його батько колись виявляв прихильність до мене. І Давид відправив послів, аби ті висловили співчуття з приводу смерті його батька. Коли ж Давидові посланці прибули в край аммонійців до Хануна, щоб його потішити,
3то аммонійські можновладці сказали Ханунові: Невже ти й справді вважаєш, що Давид висловлює тобі співчуття, вшановуючи перед тобою пам’ять твого батька? Швидше за все його слуги до тебе прийшли розвідати, оглянути, а потім оволодіти краєм!
4Тож Ханун схопив слуг Давида, поголив їхнє волосся і пообтинав їхній одяг на половину, аж до сідниць, і отак відпустив їх.
5Отже, вони пішли, а Давидові сповістили про все, що сталося з тими мужами. Оскільки вони були вкрай зганьблені то Давид послав їм назустріч гінців з наказом: Затримайтесь в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, і лише після того повернетесь!
6 Коли аммонійці усвідомили, що вони стали ненависними Давидові, то Ханун одностайно з аммонійцями зібрали тисячу талантів срібла, аби найняти собі з Арам-Нагараїма, з Арам-Маахи та Цови військових колісниць та вершників.
7Тож найняли собі тридцять дві тисячі колісниць, а також царя Маахи з його військом, які прийшли і отаборились перед Медевою; вирушили також зі своїх міст аммонійці, готові вступити у бій.
8 Коли
Давид про це дізнався, то послав Йоава з усім найдобірнішим військом.
9Аммонійці виступили й вишикувались у бойові лави перед самою брамою міста, а царі, які прийшли на поміч, стояли окремо в полі.
10Коли ж Йоав побачив, що йому загрожує битва спереду і ззаду, то вибрав з-поміж усіх найдобірніших воїнів Ізраїлю, і поставив їх
лавами навпроти арамійців,
11а решту війська передав під командування свого брата Авішая, яке розташувалось бойовими лавами проти аммонійців.
12Він наказав братові: Якщо арамійці почнуть перемагати мене, то ти прийдеш на допомогу мені, а якщо аммонійці долатимуть тебе, то я допоможу тобі.
13 Отже, будь мужнім і будемо твердо стояти за наш народ і за міста нашого Бога, а Господь
учинить те, що вважатиме за найкраще!
14 Таким чином Йоав вступив із частиною війська, що було з ним, у битву з сирійцями, але вони побігли перед ним.
15А коли аммонійці побачили, що втекли сирійці, то й вони почали втікати від загонів його брата Авішая, і заховались у місті. А Йоав повернувся в Єрусалим.
16Як же сирійці побачили, що зазнали поразки від Ізраїльтян, то відправили гінців, і покликали підкріплення сирійців, котрі мешкали з іншого боку ріки Євфрат
, на чолі з Шофахом, полководцем війська Гададезера.
17Коли сповістили про це Давидові, то він зібрав усе Ізраїльське військо і перейшов Йордан. Давид наблизився до сирійців, й вишикував проти них військо. Бойові загони Давида кинулись у бій з сирійцями і розпочалась жорстока битва.
18В результаті сирійці побігли від Ізраїльтян, і Давид знищив сім тисяч військових колісниць сирійців та сорок тисяч піхотинців. В бою загинув і полководець війська, Шофах.
19Коли воїни Гададезера побачили, що зазнали від Ізраїлю поразки, то уклали з Давидом мир, і підкорились йому. З того часу сирійці більше ніколи не виявляли бажання допомагати аммонійцям.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.