1 ЦАРІВ 19 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

19Ілля тікає до пустелі

1 Ахав розповів Єзавелі все, що Ілля вчинив, а також, як він знищив усіх пророків Ваала.

2 Після того Єзавель направила до Іллі гінця з такими словами: Нехай те чи інше вчинять зі мною боги та ще додадуть, якщо завтра, до цього часу я не покінчу з твоїм життям так само, як ти зробив із життям кожного з них!

3Ілля злякався, встав і вирушив у дорогу, рятуючи своє життя, й прибув до Вірсавії, що в Юдеї. Залишивши там свого слугу,

4 подався в пустелю. Подолавши відстань шляху одного дня ходьби, він зупинився, сів під кущем ялівцю, і просив собі смерті, говорячи: Вже досить, Господи

! Візьми моє життя, адже я не кращий за своїх батьків!

5 Після цього він ліг, і заснув під кущем ялівцю. Але доторкнувся до нього ангел, і сказав йому: Встань, і попоїж!

6Він оглянувся, і побачив біля голови коржик, спечений на розжареному камені, й глечик з водою. Тож він наївся, напився води, й знову ліг спати.

7Але Господній

ангел прийшов удруге, доторкнувся до нього і сказав: Встань, і ще підкріпись, адже перед тобою далека дорога!

8Він знову встав, попоїв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок днів і сорок ночей, аж до Божої гори Хорив.

Господь з’являється Іллі на горі Хорив

9 Там він увійшов у печеру і замешкав у ній. І от дійшло до нього Господнє

слово з таким запитанням: Чому ти тут, Ілле?

10 А він відповів: Я дуже страждаю через зневагу до Господа

Саваота, адже Ізраїльтяни відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, – залишився я один, але й мене шукають, щоб відібрати життя.

11 А той сказав: Вийди й стань перед Господом

на горі. Там проходитиме Господь

. Спочатку перед Господом

пронесеться потужний вітер, – настільки сильний, що руйнуватиме гори й трощитиме скелі, але не у вітрі Господь

. А після вітру буде землетрус, проте й не в землетрусі ГОСПОДЬ…

12 Після землетрусу з’явився вогонь, але й у вогні не було Господа

. А після вогню подув легенький лагідний вітерець…

13 Так сталося, що коли Ілля його відчув, то закрив своє обличчя власним плащем, вийшов і став біля входу до печери. От тоді знову долинув до нього Голос, що запитав: Чому ти тут, Ілле?

14 А він відповів: Я справді палаю ревністю через зневагу до Господа

Саваота, адже нащадки Ізраїля відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, – залишився я один, але й на моє життя чигають, щоб його відібрати.

15Але Господь

сказав йому: Іди, повертайся своєю дорогою через пустелю до Дамаска, а коли туди прийдеш, то помажеш Хазаїла царем над Сирією.

16 А Єгу, сина Німші, помажеш царем над Ізраїлем. Потім помажеш Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, пророком замість себе!

17Буде так: того, хто врятується від меча Хазаїла, вб’є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того знищить Єлисей.

18 Що ж до Ізраїлю, то Я залишу там сім тисяч тих, котрі не схилили своїх колін перед Ваалом, і уста яких його не цілували.

Покликання Єлисея на пророче служіння

19Отже, вирушивши звідти, він знайшов Єлисея, Шафатового сина, який орав дванадцятьма парами волів. Дванадцять упряжок йшли попереду нього, і він, особисто, був за дванадцятою. Тож Ілля підійшов до нього, та накинув на нього свій плащ.

20 Єлисей, негайно залишивши волів, побіг за Іллею і сказав: Дозволь мені лише попрощатись з моїм батьком та моєю матір’ю, а тоді вже піду за тобою! А той відповів йому: Йди, але повертайся, бо що залежало від мене, те я для тебе вчинив.

21 Повернувшись до нього, Єлисей взяв пару волів й приніс їх у жертву, а з ярма й упряжі тих волів розвів вогонь, приготував м’ясо, й роздав людям, які його з’їли. Після цього він устав й пішов за Іллею, та прислуговував йому.