1 КОРИНТЯН 15 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

15Добра Звістка

1 Звіщаю вам, брати, Євангелію, яку я вам сповістив, яку ви прийняли, в якій стоїте і

2якою спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, – ви повірили надаремно.

3 Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи,

4 і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням;

5 і з’явився Кифі, тоді дванадцятьом;

6 після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.

7 Пізніше з’явився Якову, а тоді – всім апостолам;

8 нарешті з’явився і мені, – наче якомусь недоноскові.

9 Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву.

10 Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була

зі мною.

11 Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.

12 Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?

13Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.

14 А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша.

15 Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають.

16Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.

17 Якщо ж Христос не воскрес, тоді

віра ваша марна: ви все

ще у гріхах ваших.

18Тоді й ті, які впокоїлися в Христі, загинули!

Про воскресіння мертвих

19 Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!

20 Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних.

21 Оскільки смерть через людину, – то через людину й воскресіння мертвих.

22Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.

23 Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, – під час Його приходу,

24 а потім – кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяку владу, всяке панування та силу.

25 Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги.

26 Останній ворог, який буде знищений, – це смерть,

27 бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все.

28 Коли ж підкорить Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Він був Богом усім і в усьому.

29Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися задля мертвих?

30Для чого ми постійно наражаємося на небезпеки?

31 Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі.

32 Коли я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то яка мені від того

користь? Якщо мертві не встають, то «будемо їсти і пити, бо завтра помремо».

33 Не давайте себе обманути: погане товариство псує добрі звичаї.

34 Станьте насправді тверезими й не грішіть, бо деякі, кажу вам на сором, Бога не знають.

35Але дехто скаже: Як же мертві встануть? У якому тілі прийдуть?

36 Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.

37І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, – пшениці чи чогось іншого.

38 А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню – власне тіло.

39 Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше – у тварин, інше – в риб, інше – у птахів.

40 Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша – у земних.

41Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.

42Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;

43 сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;

44 сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.

45 Так і написано: Перша людина – Адам – став живою душею, а останній Адам – Дух, Який оживляє.

46Але не духовний спочатку, а душевний; потім – духовний.

47 Перша людина – із землі, земна. Друга Людина, [Господь], – з неба.

48 Який земний – такі й земні, і Який небесний – такі й небесні.

49 І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.

50 Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує.

51 Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, –

52 раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося.

53 Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має

зодягнутися в безсмертя.

54 Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!

55 Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56 Жало смерті – це гріх, а сила гріха – Закон.

57 Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.

58 Тому, мої любі брати, будьте стійкі, непохитні, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.