1Слово, яке було до Єремії від Господа
такого змісту:
2Так говорить Господь
, Бог Ізраїлю, наказуючи: Запиши всі слова, які Я тобі говорив, у сувій.
3 Адже надходить час, – говорить Господь
, – коли Я поверну з полону Мій народ, Ізраїль і Юдею, – це запевнення Господа, – і приведу їх до краю, який Я дав ще їхнім батькам, і вони ним володітимуть.
4А ось слова, які Господь
сказав щодо Ізраїлю та Юдеї:
5Так говорить Господь
: Ми чуємо зойки страху. Немає миру.
6Розпитайте і подумайте: Чи мужчина може народити? Чому ж Я бачу руки кожного чоловіка на його крижах, наче в породіллі, і з поблідлими обличчями?
7Горе! Адже це великий день, і подібного йому немає. Це час страждань Якова, але він буде від них врятований!
8Того дня, – говорить Господь
Саваот, – Я зламаю ярмо на вашій шиї й розіб’ю ваші кайдани, так що ви перестанете служити чужинцям.
9Тоді ви почнете служити Господу
, своєму Богові, й своєму цареві, нащадку Давида, якого Я поставлю для них.
10 Тож, Якове, мій слуго, не бійся, – говорить Господь
, – і не жахайся Ізраїлю! Адже Я врятую тебе в далекому краю, – поверну твоїх нащадків з країни їхнього поневолення. Повернеться Яків й житиме в спокої і в безпеці, бо вже ніхто його не лякатиме.
11 Тому що Я з тобою, – говорить Господь
, – щоб тебе спасати. Я знищу всі народи, серед яких Я тебе розпорошив. Але тебе Я не вигублю; Я лише покараю тебе, як вимагає справедливість, і непокараним не залишу.
12 Так говорить Господь
: Невиліковна твоя рана, тяжка твоя недуга, дочко Сіону,
13нікому заступитись за тебе на суді, – немає ліків, які позбавили би тебе хвороби.
14Усі твої коханці забули про тебе й не цікавляться тобою, тому що Я тебе поранив ударами ворога, – його суворим покаранням, за численні твої провини й безліч твоїх гріхів.
15 Навіщо ти нарікаєш на свої рани, – на свій невпинний біль? За численні твої провини й безліч твоїх гріхів Я це тобі учинив!
16 Проте ті, котрі тебе пожирають, самі будуть пожерті, і хто тебе пригноблював, – усі вони підуть у неволю. Всі твої грабіжники будуть пограбовані, а ті, для кого ти стала здобиччю, самі стануть здобиччю.
17 Тобі ж, дочко Сіону, Я принесу зцілення і вилікую тебе від твоїх ран, – запевняє Господь
, – хоч тебе прозвали відкинутою, про яку ніхто вже ніколи не подбає.
18 Так говорить Господь
: Ось Я поверну з неволі намети Якова й виявлю милосердя до його поселень. Місто також буде відбудоване на його пагорбі, – підійметься і царський палац на належному для нього місці.
19І полине звідти пісня хвали
й подяки, а також вигуки тих, що веселяться. Я намножу їх так, що їх не буде менше. Я звеличу їх, і ніхто їх не зневажатиме.
20 Їхні сини стануть такими, як у давні часи, а їхня громада утвердиться переді Мною. Що ж до їхніх гнобителів, то Я відплачу їм Сам.
21 Можновладці їхні (Ізраїлю
) походитимуть від них, як і їхній володар вийде з їх народу. Я наближу його до Себе, й він наблизиться до Мене. Бо хто наважився б сам, за своєю волею, наблизитись до Мене? – питає Господь.
22 Тоді ви знову станете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.
23 Ось знявся Господній буревій великого гніву, – ураган клубочиться над головами нечестивих і не припиняється.
24 Не згасне полум’я Господнього
обурення, аж доки не завершить, і доки Він не виконає задумів Свого серця. Все це належним чином зрозумієте в останні дні.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
