1 У той час повстав проти Ізраїлю сам сатана, і спонукав Давида провести перепис Ізраїлю.
2Тож Давид наказав Йоаву та іншим начальникам народу: Йдіть і перелічіть Ізраїль від Вірсавії й до Дана, і повідомте мені, аби я знав їхню загальну чисельність!
3Але Йоав відповів: Нехай Господь
намножить Свого народу у сто разів більше, ніж їх є зараз, мій володарю, царю! Хіба всі вони не є слугами мого володаря? Навіщо цього вимагає мій володар? Чому це має стати провиною для Ізраїлю?
4 Але слово царя перемогло докази Йоава. Тому Йоав вирушив, обійшов увесь Ізраїль і повернувся до Єрусалима.
5Тож Йоав подав Давидові результати проведеного перепису народу. В результаті, усього Ізраїлю виявилось один мільйон сто тисяч чоловіків, здатних володіти мечем, а Юдеїв було чотириста сімдесят тисяч чоловіків, готових взяти в руки меч.
6 Проте левіти та веніямінці не були враховані в перепис, оскільки наказ царя був огидним для Йоава.
Покарання за гріх Давида
7Цей учинок виявився злочином перед Богом, і Він покарав Ізраїль.
8 Тому Давид звернувся до Бога з такими словами: Я тяжко згрішив, учинивши цю справу, але тепер благаю, зніми цей гріх з Твого слуги, адже я, дійсно, повівся вкрай нерозумно!
9 Тоді Господь
звернувся до Давидового провидця Ґада з такими словами:
10Йди, і скажи Давидові, що говорить Господь
: Три покарання Я пропоную тобі й дозволяю тобі обрати одне з них, яке наведу на тебе.
11Отже Ґад прийшов до Давида, й передав йому все, що сказав Господь
. Обери собі:
12або три роки голоду, або три місяці переслідувань від твоїх ворогів, коли меч твоїх противників наздоганятиме тебе, або три дні Господнього
меча (покарання) у вигляді моровиці в краю, коли Господній ангел здійснюватиме покарання в межах усіх кордонів Ізраїлю! Отже, вирішуй, що я мав би відповісти Тому, Хто мене послав!
13 Давид відповів Ґадові: Мені вкрай важко! Проте краще впасти в руки Господа
, адже Його милосердя безмежне, тільки би не потрапити до рук людей!
14І Господь
навів на Ізраїль моровицю, в результаті якої загинуло в Ізраїлі сімдесят тисяч людей.
15 Бог послав ангела також і в Єрусалим, щоб знищити і його, але коли той почав свою згубну справу, Господь
, побачивши це, змилосердився щодо лиха, й наказав ангелові-губителю: Вже досить! Опусти твою руку! Господній ангел тоді якраз стояв на току євусейця Орни.
16 Звівши свої очі, Давид побачив Господнього
ангела, який стояв між небом та землею з оголеним мечем у своїй руці, спрямованим проти Єрусалима. Тоді Давид разом зі старійшинами, одягненими у веретища, впали долілиць.
17 І Давид заволав до Бога: Хіба ж це не я наказав перелічити народ? Це я є тим, котрий, дійсно, згрішив, учинивши великий злочин! А що зробили вони, – ці вівці? Господи
, мій Боже, нехай же Твоя рука підійметься на мене, та на дім мого батька! Тож, благаю, перестань нищити Свій народ цією моровицею!
18 Тоді Господній
ангел через Ґада звелів передати Давидові, аби Давид пішов і спорудив Господу жертовник на току євусейця Орни.
19Отже, Давид за словом Ґада, яке той провістив від Господнього
Імені, пішов.
20Орна ж, котрий саме в той час молотив пшеницю, повернувся і побачив ангела; його чотири сини, що були з ним, поховались.
21Якраз у той час підійшов до Орни й Давид. Підвівшись і побачивши Давида, Орна вийшов з току і долілиць поклонився Давидові.
22Тоді Давид промовив до Орни: Продай мені місце, де знаходиться твій тік, а я побудую на ньому жертовник для Господа
. Віддай мені його за повну ціну його вартості, щоб припинилась серед народу моровиця.
23А Орна відповів Давидові: Візьми його собі даром! Нехай мій володар, цар, робить те, що вважає за слушне. Дивись, я готовий віддати й волів на всепалення, а також молотарку на дрова, та пшеницю на хлібну жертву! Усе я віддаю даром!
24 Проте цар Давид заперечив Орні: Ні, я таки хочу все купити за повну вартість! Адже не буду ж я приносити для Господа
у жертву всепалення дароване, що належить тобі.
25Таким чином Давид заплатив Орні за те місце, відваживши шістсот золотих шеклів.
26Отже, Давид збудував там жертовник для Господа
й приніс жертви всепалення, а також мирні жертви. Він заволав до Господа, і Господь відповів йому вогнем з неба, який впав на жертовник всепалення.
27Тоді Господь
наказав ангелу, і той заховав свій меч у його піхву.
28Давид, зауваживши, що Господь
йому миттєво відповів на току євусейця Орни, й пізніше став приносити там жертви.
29 Адже на той час Господній
Намет, який спорудив Мойсей у пустелі, та жертовник всепалень ще знаходились на узвишші в Ґівеоні,
30і Давид не відважився йти туди, аби там шукати Божої милості, оскільки боявся меча Господнього
ангела.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
