ДІЇ 15 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

15Собор в Єрусалимі

1 Та деякі, прийшовши з Юдеї, навчали братів: Якщо ви не будете обрізані за звичаєм Мойсея, не зможете спастися!

2 Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням.

3 Тож вони, послані Церквою, проходили Фінікію і Самарію, розповідали про навернення язичників і приносили велику радість усім братам.

4Прийшовши в Єрусалим, були прийняті Церквою, апостолами і старшими. Вони розповіли, що Бог зробив через них.

5 Та піднялися деякі з партії фарисеїв, які повірили, і говорили, що їм треба обрізатись і наказати, аби вони зберігали закон Мойсея.

6 Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

7 Після тривалого обговорення Петро, вставши, сказав їм: Мужі‑брати, ви знаєте, що з перших днів Бог зробив серед нас вибір, щоб моїми устами язичники почули слово Євангелії і повірили.

8 І Серцезнавець Бог засвідчив їм, давши [їм], як і нам, Святого Духа;

9 жодної різниці не зробив між нами й ними, вірою очистивши їхні серця.

10 То чому ж тепер випробовуєте Бога, намагаючись

накласти учням на шию ярмо, якого не змогли понести ні наші батьки, ні ми?

11 Але віримо, що ми, як і вони, спасемося благодаттю Господа Ісуса.

12 Замовкли всі люди й слухали Варнаву та Павла, які розповідали, скільки через них зробив Бог ознак і чудес між язичниками.

13 Коли вони закінчили, Яків у відповідь сказав: Мужі‑брати, послухайте мене.

14 Симон розповів, як від самого початку навідався Бог, щоб вибрати з язичників народ для Свого Імені.

15І з цим узгоджуються слова пророків, як написано:

16 Після цього повернуся і відбудую зруйнований намет Давида, і руїну його відбудую, і підніму його,

17 щоб решта людей і всі язичники, над якими закликається Моє Ім’я, шукали Господа, – говорить Господь, Який чинить це [все];

18відомі від віку [Богові всі Його діла]!

19 Тому я вважаю, що не треба завдавати турбот тим язичникам, які навертаються до Бога,

20 але застерегти їх, щоби стримувалися від ідольських жертв, розпусти, задушеного і крові.

21 Адже Мойсей з давніх поколінь має своїх проповідників у містах, і вони читають його книги

в синагогах щосуботи.

Постанова апостолів і пресвітерів

22 Тоді апостоли, старші й вся Церква вважали за потрібне послати в Антіохію з Павлом і Варнавою обраних з‑поміж себе мужів: Юду, якого називали Варсавою, і Силу, – провідних мужів між братами.

23 І написали [таке] своєю рукою: Апостоли і старші, [і] брати, – вітання тим, хто в Антіохії, Сирії і Килікії, братам, які з язичників!

24 Ми почули, що деякі, кого ми не посилали, пішовши від нас, викликали у вас замішання вченням, яке схвилювало ваші душі, [навчаючи, що треба обрізатися і зберігати Закон];

25ми, однодушно вибравши мужів, вважали за потрібне послати їх

до вас із нашими улюбленими Варнавою і Павлом –

26 людьми, які посвятили свої душі Імені нашого Господа Ісуса Христа.

27 Отже, послали ми Юду й Силу, і вони словами перекажуть те саме.

28 Сподобалося Духові Святому і нам не накладати на вас жодного більшого тягаря, за винятком цього необхідного:

29 стримуватися від жертв ідолам, крові, задушеного і розпусти. Добре зробите, як цього будете уникати. Бувайте здорові!

30Посланці прийшли до Антіохії і, зібравши людей, передали послання.

31Прочитавши, ті зраділи від цієї

потіхи.

32 Юда і Сила, будучи самі пророками, багатьма словами втішали і зміцнювали братів.

33А коли вони перебули деякий

час, брати їх відпустили з миром до тих, хто їх послав.

34[Але Сила захотів залишитися там, а Юда сам повернувся в Єрусалим].

35 Павло ж і Варнава жили в Антіохії, навчаючи та разом з багатьма іншими благовістячи Господнє Слово.

Друга подорож Павла. Павло залишає Варнаву

36А через декілька днів Павло сказав Варнаві: Ходімо знову, відвідаймо братів у всіх містах, де ми проповідували Господнє Слово, щоби побачити

, як поживають.

37 Варнава забажав узяти з собою і Івана, прозваного Марком,

38 а Павло вважав за краще

не брати того, хто покинув їх у Памфилії і не пішов разом з ними на працю.

39 І постала незгода, так що розійшлися вони один з одним. Варнава, взявши Марка, відплив до Кіпру,

40 а Павло, переданий братами благодаті Божій, вибравши Силу, пішов.

41 І проходив він Сирією та Килікією, зміцнюючи Церкви.