БУТТЯ 8 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

8Закінчення потопу

1 Згадав Бог про Ноя, про всіх звірів та інших тварин, що були з ним у ковчезі. І навів Бог вітер на землю, і зупинився рух води.

2Джерела безодні й отвори небесні закрились, і дощ переставпадати

з неба.

3 Вода почала спадати й сходити з-над землі. По закінченні ста п’ятдесяти днів вода почала відступати.

4 Сьомого ж місяця, сімнадцятого дня

місяця ковчег зупинився на Араратських горах.

5Відступаючи, вода сходила аж до десятого місяця. А першого дня

десятого місяця показалися вершини гір.

6 По закінченні сорока днів відчинив Ной віконце ковчега, яке колись

зробив,

7і випустив крука. Той відлітав і прилітав, доки не висохла вода наповерхні

землі.

8Тоді випустив голубку, щоби дізнатись, чи зійшла вода з поверхні землі.

9 Та голубка, не знайшовши місця для спочинку, повернулася до ковчега, бо вода ще вкривала поверхню усієї землі. Ной, простягнувши руку, узяв її і впустив до себе в ковчег.

10Почекавши ще сім наступних днів, він знову послав голубку з ковчега.

11Під вечір голубка повернулася до нього, – і ось у її дзьобі молоденький оливковий листочок. Таким чином Ной дізнався, що вода з-над землі зійшла.

12І, почекавши ще сім днів, знову послав голубку. Вона вже більше до нього не повернулася.

13На шістсот першому році, першого дня

першого місяця зійшла вода з-над землі. Тож, розібравши покрівлю ковчега, Ной побачив, що вже підсохла поверхня землі.

14А другого місяця, двадцять сьомого дня земля висохла.

15Тоді промовив Бог до Ноя:

16 Вийдіть з ковчега ти, твоя дружина, твої сини і дружини твоїх синів!

17 І все живе, що з тобою, кожну істоту – з птахів, тварин, усіх плазунів, що повзають по землі, – виведи з собою. Тож наповнюйте землю: намножуйтеся і ставайте численними на землі.

18 І вийшов Ной, а з ним його сини, дружина та дружини його синів.

19Вийшли також усі живі істоти: всі тварини, плазуни, птахи, – все, що рухається по землі за своїми родами – всі вийшли з ковчега.

Божий Заповіт із Ноєм

20 Після цього збудував Ной жертовник Господеві

. Він узяв з усієї чистої худоби та з усіх чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.

21 І відчув Господь

приємний запах, і сказав Господь

Сам Собі: Не проклинатиму більше землю через людину, бо з раннього віку серце людини має нахил до зла; тому більше не знищуватиму все живе так, як Я вчинив.

22 Надалі, у всі дні землі, сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч – не припиняться!