ПРИТЧІ 26 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

26

1 Як сніг улітку, як злива в жнива, – так не личить нерозумному честь.

2Як пролетить горобець і як промигне ластівка, – так і безпідставне прокляття не сповниться.

3 Що батіг для коня, а вуздечка для осла, те палиця для спин нерозумних.

4Не відповідай нерозумному на його безглуздя, аби тобі не стати таким як він.

5 Дай нерозумному відповідь відповідно до його безглуздя, щоби він не вважав себе мудрим у власних очах.

6Що посилати звістку через нерозумного, те відтинати собі ноги, або випити гіркоту.

7Що безпорадні ноги паралізованого, те притча в устах нерозумного.

8 Віддавати шану нерозумному, – те саме, що прив’язувати камінь до пращі.

9Що колюча тернина в руках п’яниці, те притча в устах нерозумного.

10Як стрілець, що ранить кожного перехожого, так і той, хто бере на роботу нерозумного чи пройдисвіта.

11 Як пес повертається до своєї блювотини, так і нерозумний повторює своє безглуздя.

12 Чи ти бачив людину, яка мудра у власних очах? На нерозумного більше

надії ніж на неї!

13 Ледар говорить: Лев на дорозі! Лев на кожному майдані!

14Як двері повертаються на своїх завісах, так лінивий на своєму ліжку.

15 Ледар простягає свою руку до миски, але йому ліньки піднести її до свого рота.

16Лінивий вважає себе розумнішим за сімох, які відповідають розсудливо.

17Хто, проходячи мимо, втручається в чужу суперечку, той хапає пса за вуха.

18Що, прикидаючись божевільним, жбурляти головешки та пускати смертоносні стріли,

19те обманювати свого друга, а потім говорити: Я лише пожартував.

20Коли закінчуються дрова, вогонь гасне, так само коли нема наклепника, сварка припиняється.

21Вугілля для жару і дерево для вогню, а сварлива людина – для розпалювання сварки.

22 Слова наклепника, як ласощі, які з їжею легко потрапляють у глибини нутра того

, хто вислуховує.

23Що глиняна посудина, покрита підробкою срібла, те полум’яні уста при злосливому серці.

24На словах ненависник може видавати себе за іншого, тоді як у своєму серці він втаює підступ.

25Навіть якщо мова його лагідна, не вір йому, бо сім гидот у його серці.

26 Хоча ненависть хитро приховується, злостивість людини відкриється перед громадою.

27 Хто копає яму, той сам до неї впаде, і хто вгору котить камінь, на того він і покотиться.

28 Брехливий язик ненавидить ним же поранених, і облесливі уста готовлять погибель.