КНИГА СУДДІВ 21 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

21Дружини для веніямінців

1 Ще в Міцпі Ізраїльські воїни заприсяглися, сказавши: Жоден з нас не видасть своєї дочки заміж за веніямінця!

2 Тепер же народ прийшов до Божого Дому

в Бетелі. Там вони перебували перед Богом аж до вечора; вони сиділи, голосно ридали й гірко плакали,

3говорячи: Чому, Господи

, Боже Ізраїлю, це трапилось в Ізраїлі, що сьогодні не стало в Ізраїлі одного племені?

4Тому, вставши на другий день зранку, народ збудував там жертовник. Вони принесли жертви всепалення та мирні (подячні

) жертви.

5 Потім Ізраїльтяни почали питати: Хто з-поміж усіх Ізраїльських племен не прийшов тоді на зібрання до Господа

? Адже на ньому була прийнята поважна (урочиста

) присяга щодо кожного, хто не прийшов до Господа

в Міцпу, а саме: Він неодмінно має померти!

6Ізраїльтяни жалкували про те, що сталось з племенем Веніяміна, їхнім братом, бідкаючись: Нині в Ізраїлі втрачено одне плем’я.

7 Але, що маємо вчинити тепер з тими, котрі залишилися, аби вони мали дружин? Адже ми присягнулись Господом

, що не віддамо за них заміж наших дочок!

8 Після цього запитали: Чи часом не було когось серед ізраїльських племен, хто тоді не прийшов до Господа

в Міцпу? Тож виявилось, що ніхто не прийшов на збори з Явеша Гілеадського.

9І коли тоді робили перегляд народу, то з Явеша Гілеадського, справді, не було жодного чоловіка.

10Тож громада послала туди дванадцять тисяч озброєних чоловіків-воїнів з особливим наказом: Йдіть і знищіть мечем усіх мешканців Явеша Гілеадського, включно з жінками й дітьми!

11 Але при цьому маєте зробити ось що: Кожного чоловіка і кожну жінку, котра мала інтимні (сексуальні)

стосунки з чоловіком, учиніть закляттям, тобто

знищіть.

12Таким чином знайшлося серед мешканців Явеша Гілеадського, чотириста незайманих дівчат, котрі не мали інтимних стосунків з чоловіками. Цих привели в табір у Шіло, що в ханаанському краю.

13 Після цього вся громада послала людей для переговорів з веніямінцями, котрі ховались в ущелинах скелі Ріммона, й проголосила їм мир.

14Коли веніямінці повернулися, їм дали за дружин дівчат, котрі залишились живими, з мешканців Явеша Гілеадського. Проте їх виявилось недостатньо для всіх

.

15 Народ жалкував за веніямінцями, оскільки Господь

учинив розрив серед Ізраїльських племен.

16 Тоді старійшини громади бідкались: Що маємо зробити з рештою тих, хто залишився, аби вони мали жінок? Адже у веніямінців знищені всі жінки?!

17Вони говорили: Як можна було би врятувати залишок Веніяміна, аби не було цілковито знищене одне з племен у Ізраїлі?

18 Адже ми не можемо дати їм за дружин наших дочок, оскільки Ізраїльтяни присягнулись такими словами: Буде проклятий той, хто дасть дочку за дружину веніямінцеві.

19Тому вирішили: Як відомо, щороку відбувається Господнє

свято в Шіло, що знаходиться на північ від Бетеля і на схід від дороги, що провадить з Бетеля до Сихема, та південніше Левони.

20Тож вони звернулись до веніямінців зі словами: Йдіть і зробіть засідку у виноградниках,

21 та спостерігайте. Щойно дівчата із Шіло вийдуть, аби потанцювати в хороводі, ви повискакуйте з виноградників, і кожен нехай вхопить собі дружину з дівчат із Шіло, і повертайтесь у край веніямінців.

22І коли пізніше прийдуть до нас їхні батьки, чи їхні брати, скаржитись на вас, то ми їм скажемо: Змилуйтесь над ними заради нас, адже ніхто з них не взяв собі дружини під час війни; так само й ви не дали дружин, щоб не бути винуватими.

23Тому й веніямінці були змушені так учинити, взявши собі стільки дружин, скільки було їм потрібно, серед танцюристок, яких удалось захопити. Після цього вони повернулись у свої наділи, аби відбудовувати міста й оселятися в них.

24Після цього Ізраїльтяни також звідти розійшлись, – кожен до свого племені й до своєї родини. Отже, всі звідти розійшлись до своїх успадкованих наділів.

25 Того часу не було в Ізраїлі царя, тому кожен робив те, що йому здавалось

правильним.