ЙОВА 32 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

32Гнів Елігу на Йова та його трьох друзів

1Троє друзів Йова також перестали протирічити, оскільки бачили, що, згідно з його промовами, він вважав себе правим.

2 Тоді запалав гнівом Елігу, син Баракела, бузієць з Рамового роду. Він розгнівався на Йова через те, що той, виправдовуючись, вважав себе справедливішим навіть за Бога.

3Він запалився гнівом також і на трьох його друзів за те, що вони не змогли переконати Йова, хоча й вважали його винуватим.

4Досі Елігу не встрявав у їхню розмову з Йовом, з поваги, оскільки всі вони були віком старші за нього.

5Але, побачивши, що ці троє мужів уже не мають що відповісти, Елігу запалав гнівом.

6 Отже, тепер цей бузієць Елігу, син Баракела, озвався й сказав: Я наймолодший за віком, а ви всі старші, тому я вагався, побоюючись висловити вам свою думку.

7 Я вважав: Нехай веде розмову вік, – похилі роки хай висловлюють мудрість.

8 Насправді ж у людині є Дух, і натхнення Всемогутнього, що наділяє її розумом.

9Не завжди люди похилого віку є мудрими, і не лише старість здатна зрозуміти правоту.

10 Тому я кажу: Послухайте мене, і я також сповіщу те, що знаю.

11Ось я постійно очікував на ваші чергові промови, прислухався до ваших міркувань. Поки ви шукали належних слів,

12я уважно приглядався до вас, проте не було серед вас жодного, хто переконав би Йова, хто відповів би на його переконання.

13Тому не варто стверджувати, мовляв: ми знайшли мудрість, – Бог нас навчає, а не людина…

14 Не до мене він скеровував свої промови, тому і я не відповідатиму йому вашими словами!

15Розгублені, ви більше не відповідали, – вам забракло слів.

16Невже я мав би чекати тільки тому, що ви мовчали і більше не відповідали?

17 Отже, я також зі свого боку хочу відповісти, – й по можливості висловити те, що знаю.

18Адже я переповнений словами, – мій внутрішній дух спонукає до цього.

19 Я став, наче закритий бурдюк

з молодим вином, що готовий тріснути.

20Оце я висловлюсь, і мені стане легше, відкрию свої уста й промовлю.

21 Адже я не зважатиму на особу, і не догоджуватиму нікому,

22бо підлещуватись не вмію, і коли щось не так, нехай мене покарає мій Творець.