1 Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
2 Тож вона побігла й прибула до Симона‑Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали!
3 Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці.
4Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці.
5 Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов.
6Тут прибув слідом за ним і Симон‑Петро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить полотно
7 та хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці.
8Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, – і побачив, і повірив.
9 Оскільки вони ще не знали Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.
10Отже, учні повернулися знову до себе.
11 А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці
12 й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса.
13 Вони сказали їй: Жінко, чому ти плачеш? Відповідає їм: Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!
14 Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, та не впізнала, що то Ісус.
15Каже їй Ісус: Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо Ти Його взяв, то скажи мені, де Ти Його поклав; я заберу Його!
16 Каже їй Ісус: Маріє! Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: Раввуні! – тобто: Вчителю!
17Каже їй Ісус: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!
18 Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.
Ісус з’являється Своїм учням
19 Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися [Його] учні, були замкнені через страх перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!
20 Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи.
21 Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, – і Я посилаю вас!
22 Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа!
23 Кому простите гріхи, – будуть прощені їм; кому затримаєте, – будуть затримані.
24 Хома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.
25 Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він сказав їм: Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, – не повірю!
26 Через вісім днів знову були всередині будинку
Його учні, й Хома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам!
27 Потім каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, – і не будь невіруючий, але віруючий!
28 У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29 Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили!
Мета написання цієї книги
30 Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
31 А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
