ПСАЛМИ 102 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

102Псалом 102

1Молитва нужденного, коли він, убитий горем, виливає перед Господом

свій жаль.

2 Господи

, вислухай мою молитву, нехай мій зойк дійде до Тебе!

3Не відвертай від мене Свого обличчя в день моєї скрути. Нахили до мене Своє вухо, коли я волаю до Тебе, і дай негайно мені відповідь.

4Адже мої дні зникають, як дим, – мої кості тліють, як жар вогнища.

5Моє серце висохло наче скошена трава, так що я забуваю їсти свій хліб.

6Від голосного мого стогнання моє тіло прилипло до моїх кісток.

7Я уподібнився до пелікана в пустелі, – я став, як та сова серед руїн.

8Я не сплю й стогну

, наче самотній птах на даху.

9Упродовж цілого дня наді мною глузують мої вороги; ті, що знущаються з мене, стали проклинати моїм іменем

.

10Наче хліб, я їм попіл, а свій напій я змішую зі сльозами

11через Твій гнів і обурення, оскільки, піднявши мене, Ти знову

штовхнув додолу.

12Мої дні, як зникаюча тінь, – я в’яну, як трава.

13Але Ти, Господи

, пробуваєш вічно, і пам’ять про Тебе – з покоління в покоління.

14Ти повстанеш і змилуєшся над Сіоном, бо пора його помилувати, оскільки надійшов слушний

час.

15Адже Твої слуги полюбили його каміння, – їм дорогий навіть його порох.

16Народи боятимуться Господнього

Імені, а всі царі землі – Твоєї слави.

17Коли Господь

відбудує Сіон, Він з’явиться у Своїй славі.

18Він почує молитви знедолених і не знехтує їхнім благанням.

19Нехай це запишуть для майбутніх поколінь, аби народ, який пізніше

утвориться, прославляв Господа

.

20Адже Він дивиться з висоти Своєї Святині, – Господь

споглядає з небес на землю,

21аби чути стогони в’язнів й визволяти дітей, приречених на смерть;

22щоб сповіщати на Сіоні Господнє

Ім’я і славити Його в Єрусалимі,

23коли народи й царства зберуться разом

для служіння Господу

.

24Він виснажив протягом дороги мою силу, а мої дні скоротив.

25Тому я кажу: Боже мій, не забирай мене в половині мого віку, адже Твої літа тривають з роду в рід.

26Ти на початку заснував землю, – і небеса є ділом Твоїх рук.

27Вони загинуть, а Ти залишишся. Всі вони, мов одяг, постаріють. Ти їх заміниш, наче одяг, і вони проминуть.

28Але Ти – Той Самий, і літам Твоїм кінця немає.

29Діти Твоїх слуг також житимуть, і їхнє потомство постійно буде перед Тобою.