1 Минуло чимало часу, і на третій рік сталося так, що до Іллі було Господнє
слово такого змісту: Йди й покажись Ахаву, адже Я хочу послати на землю дощ!
2Тож Ілля пішов, щоб стати перед Ахавом, саме тоді, коли в Самарії лютував страшний голод.
3 Якраз у той час
Ахав покликав управителя царського палацу Овдія. Овдій же був дуже богобоязливою людиною.
4Коли відбувалось таке, що Єзавель знищувала Господніх
пророків, то Овдій зібрав сто пророків і переховував їх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, годуючи їх хлібом та водою.
5Ахав сказав Овдієві: Давай пройдемося по країні; зокрема, оглянемо водні джерела й перевіримо всі потоки, – можливо, десь знайдемо траву, щоб прогодувати коней і мулів, аби нам не довелось нищити худобу.
6Вони поділили між собою край, аби весь охопити. Однією дорогою пішов сам Ахав, а іншою дорогою пішов Овдій.
7І коли Овдій прямував своєю дорогою, його зустрів Ілля. Пізнавши його, Овдій впав долілиць і сказав: Невже це справді ти, мій добродію Ілле?
8А той йому відповів: Так, це я. Іди й скажи своєму володарю: Я зустрів Іллю!
9Овдій же сказав: Чим я провинився, що ти хочеш видати свого слугу в руки Ахава, аби він мене вбив?
10Як живий Господь
, Бог твій, немає народу, ані царства, куди ще не посилав людей мій володар, щоб там тебе шукали! А коли йому відповідали, що там тебе немає, то він вимагав від того царства чи народу заприсягнутись, що не знайшли тебе.
11А тепер ти кажеш йти і повідомити мого володаря, мовляв: Я зустрів Іллю?!
12 Може бути так: щойно я відійду від тебе, як Господній
Дух понесе тебе на місце, якого я не знаю. Я прийду й повідомлю Ахава, а тебе тут він вже не застане, то він мене вб’є! Адже твій слуга шанує Господа від самої своєї юності!
13Хіба не сповістили моєму володарю про те, що я зробив, коли Єзавель убивала Господніх
пророків? Тоді я заховав сто Господніх пророків у печерах, по п’ятдесят мужів, годуючи їх хлібом і водою!
14А тепер ти кажеш: Іди й скажи твоєму володарю, мовляв: Я зустрів Іллю! Тож він, справді мене вб’є!‥
15 Однак Ілля сказав: Як живий Господь
Саваот, перед Яким я стою, адже ще сьогодні я з ним зустрінусь.
16Після цього Овдій пішов аби зустріти Ахава, й сповістити йому про Іллю. Ахав негайно вирушив аби зустрітись з Іллею.
17Так сталося: щойно Ахав побачив Іллю, то Ахав вигукнув до нього: Це ти винуватець усіх нещасть Ізраїлю?
18 Але той відповів: Не я винуватий в нещастях Ізраїлю, а саме ти, та родина твого батька, оскільки, занедбавши Заповіді Господа
, ви пішли за Ваалами!
19 Отже, негайно пошли, й збери до мене весь Ізраїль на горі Кармель, а також чотириста п’ятдесят пророків Ваала, й чотириста пророків священних дібров Ашери, котрі годуються зі столу Єзавелі.
20Тож Ахав послав до всіх Ізраїльтян, і разом з пророками зібрав усіх на горі Кармель.
21 Тоді Ілля підійшов до всього народу, й сказав: Як довго ви будете кульгати на двох костурах? Якщо Господь
є Богом, ідіть за Ним, а якщо Ваал, – ідіть за ним! Але народ не відповів йому жодного слова.Ілля та пророки Ваала на горі Кармель
22Після цього Ілля запропонував народові й пророкам
: Я залишився єдиним Господнім пророком, тоді як пророків Ваала – чотириста п’ятдесят чоловік.
23Нехай нам дадуть два тельці, і з них хай вони виберуть собі одного тельця, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але не підкладають вогню. Я також
приготую іншого тельця, покладу на дрова, але вогню не підкладатиму.
24Після цього нехай закличуть ім’я свого бога, а я закличу Ім’я Господа
. Таким чином, Бог, який відповість вогнем, Той і є справжнім Богом! Тоді весь народ у відповідь вигукнув: Добре, нехай так і буде!
25Тому Ілля запропонував пророкам Ваала: Вибирайте собі одного тельця і приготуйте його першими, адже вас більше, і волайте до вашого бога, але вогню не підкладайте.
26 Вони взяли тельця з тих, яких їм запропонували, приготували його й почали кликати ім’я Ваала зранку й аж до полудня, лементуючи: Ваале, почуй нас! Але жодної відповіді не було, як не було й того, хто би відповів. Вони й далі продовжували скакати навколо жертовника, якого спорудили.
27 Коли настав полудень, Ілля почав
з них глузувати, говорячи: Кричіть голосніше, адже він – бог! А може він над чимось замислився, або чимось зайнятий; а, можливо, він десь у дорозі, або просто спить? Тож нехай пробудиться!
28 Вони не лише голосно кричали, а й за своїм культовим звичаєм завдавали собі ран мечами й списами, так що текла з них кров.
29Минув полудень, а вони й далі перебували в несамовитому екстазі до часу вечірньої жертви, проте так і не було жодної відповіді, ані того, хто міг би відповісти чи звернув би увагу.
30Тоді Ілля промовив до всього народу: Підійдіть до мене! І коли весь народ наблизився до нього, він почав відновлювати зруйнований жертовник Господа
.
31Ілля взяв дванадцять каменів за кількістю племен нащадків Якова, до якого колись було Господнє
слово такого змісту: Твоє ім’я буде Ізраїль!
32З тих каменів він відбудував жертовник Господнього
Імені, викопав довкола жертовника рівчак, що вміщав би дві міри зерна.
33Потім розклав дрова, розрубав теля на частини, та поклав на дрова
34 й наказав: Наповніть чотири відра водою і вилийте на жертву всепалення та на дрова! Після цього звелів: Повторіть! Вони повторили. Тоді
він знову сказав: Зробіть так третій раз! І вони зробили це втретє,
35так що вода потекла довкола жертовника, і водою навіть наповнився рівчак.
36А в час вечірньої жертви сталося таке: пророк Ілля підійшов і заволав: Господи
, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Нехай сьогодні стане очевидним, що Ти є Богом в Ізраїлі, а я, Твій слуга, усі ці справи робив за Твоєю вказівкою!
37 Тож відізвись, Господи
, почуй мене, й нехай цей народ пізнає, що Ти, Господи, є істинним Богом, і Ти хочеш навернути до Себе їхні серця!
38 У ту мить
впав вогонь від Господа, пожер всепалення, дрова, камені, висушив землю, і навіть поглинув воду, що була в рівчаку.
39Коли всі люди усе це побачили, то, попадавши долілиць, стали вигукувати: Господь
є Богом! Господь є Богом!
40Тоді Ілля заволав до людей: Хапайте Ваалових пророків, аби ніхто з них не втік! Тож упіймали їх, після чого Ілля запровадив їх до потоку Кішон, і там усіх їх знищив.
Кінець посухи
41 Після того Ілля сказав Ахавові: Йди, їж і пий, бо вже чути
наближення дощу.
42Отже, Ахав пішов, аби споживати їжу, а Ілля піднявся на вершину Кармелю, опустився на землю й схилив свою голову до своїх колін.
43Своєму слузі Ілля сказав: Йди й подивись у напрямку моря! Тож слуга пішов й, подивившись, сказав: Там нічого не видно. Але пророк сказав слузі: А ти повтори це сім разів!
44Так сталося, що на сьомий раз
слуга сказав: Бачу маленьку хмаринку, розміром з людську долоню, що наближається з боку моря (зі заходу). Тоді Ілля сказав: Іди й скажи Ахавові, щоб запрягав колісницю та їхав, інакше його захопить дощ!
45 Так і сталося: незабаром небо потемніло від хмар, подув вітер, і почалась велика злива. Ахав сів на колісницю, й поїхав до Єзреела.
46У той час Іллю огорнула Господня
сила, й він, підібравши поділ одежі, біг перед Ахавом аж до входу в Єзреел.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
