КНИГА СУДДІВ 18 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

18Наділ нащадків Дана

1У той час не було в Ізраїлі царя. Якраз тоді плем’я Дана шукало для себе наділу, де можна було би поселитись, позаяк до того часу йому ще не дісталось спадщини серед Ізраїлевих племен.

2Тому нащадки Дана послали від своїх родин і певних округів із Цори й Ештаола п’ять мужів, – людей відважних, аби вивідати й обстежити край. Їм було сказано: Йдіть і дослідіть ту землю! Вони прийшли на Єфремове нагір’я та завітали в дім Міхи, щоб там заночувати.

3 Знаходячись біля дому Міхи, вони по розмові впізнали, що юнак був левітом, тож, зупинившись там, вони запитали його: Хто тебе сюди спровадив? Що ти тут робиш, і як тобі ведеться?

4А він їм розповів, що учинив для нього Міха, як він найняв його, запропонувавши йому стати священиком.

5Тоді вони попросили його: Дізнайся в Бога, аби ми зрозуміли, чи успішною буде наша дорога, в яку ми подалися.

6 Ідіть з миром, – сказав їм священик, – під Господньою

опікою ваша дорога, в яку ви направились!

7 Тож п’ять тих мужів пішли далі й прибули до Лаїша. Вони побачили, що люди котрі у ньому мешкають, почуваються в безпеці, як і водиться в сидонців, – спокійні й безтурботні. Немає нікого, хто би турбував їх край, або владарював над ними. Адже вони далеко від сидонців, і ніхто до них немає жодного діла.

8Коли вони повернулись до своїх одноплемінників у Цору та Ештаол, то їхні співбрати запитали: Що ви дізнались?

9Вони ж відповіли: Підіймайтесь і вирушаймо проти них! Ми оглянули їхню землю, й зрозуміли, що

вона дуже чудова, тому не варто зволікати. Тож не лінуйтеся, виступаймо негайно, щоб заволодіти тим краєм.

10Народ, проти якого виступимо, безтурботний, а земля простора, – Бог віддає її у наші руки, як місцевість, де нічого з того, що може дати земля, там не бракує!

11Отже, шістсот чоловіків з Данового племені, підперезані й озброєні мечами, вирушили із Цори та Ештаола.

12 Вони дійшли до Юдейського Кір’ят-Єаріма, де й отаборились, тому й та місцевість, що неподалік Кір’ят-Єаріма, називається Табором Дана аж дотепер.

13 Звідти вони пішли на Єфремове нагір’я і прибули до дому Міхи.

14 Ті п’ять мужів, котрі ходили обстежувати лаїшський край і принесли хороші новини, сказали своїм братам: Ви маєте знати, що в цих домах є ефод, терафіми, а також вилитий різьблений ідол. Тепер вирішуйте, що з ними робити.

15 Отже, вони направились туди і ввійшли в житло молодого левіта, що жив у Міхи, й привітали його.

16 А в той час шістсот мужів з Данового племені, підперезані й озброєні мечами, стояли біля входу в браму.

17Тих п’ять мужів, що ходили обстежувати землю, увійшовши в дім, взяли вилитого різьбленого ідола, ефод і терафімів, тоді як священик стояв біля входу в браму, а біля нього шістсот підперезаних і озброєних мужів.

18Отже, коли вони ввійшли в дім Міхи й забирали вилитого різьбленого ідола, ефод і терафімів, священик запитав їх: Що це ви робите? –

19 вони сказали йому: Мовчи, поклавши свою руку на свої уста, та вирушай з нами, і будеш у нас за отця і за священика! Хіба краще тобі бути священиком у домі одного чоловіка, ніж стати священиком цілого племені, – одного з Ізраїлевих поколінь?

20Тож священик зрадів і, взявши ефод, терафімів і різьбленого ідола, долучився до озброєних людей.

21Вони повернулись й вирушили далі, відправивши дітей, худобу та вантаж попереду себе.

22І коли вони відійшли від дому Міхи далеченько, Міха, зібравши людей, що мешкали неподалік від його дому, й разом з ними наздогнав загін нащадків Дана.

23 Наблизившись

, вони почали гукати до Данових нащадків. Обернувшись, ті запитали Міху: Чого тобі треба, чому кричиш?

24Той же відповів: Адже ви забрали мого бога, якого я собі зробив, а також священика, й пішли геть! Тож, що я мав робити? Як же ви ще можете мені казати: Чого тобі треба?

25 А мужі з Данового племені сказали йому: Краще було би не чути твого крику за нами, аби часом не обернулись проти вас розлючені вояки, тоді попрощаєшся з життям ти і твої домашні.

26Після цього Данове покоління рушило своєю дорогою, а Міха, зрозумівши, що вони сильніші за нього, повернувся назад і пішов до свого дому.

27Отже, вони забрали вироби Міхи, а також священика, котрий був у нього, й вирушили на Лаїш. Вони винищили мечем безтурботний і безпечний народ, а місто спалили вогнем.

28 Ніхто не прийшов їм (мешканцям Лаїша

) на допомогу, адже вони були далеко від сидонців, і ні з ким у них не було жодних зв’язків. Місто знаходилось у долині, неподалік Бет-Рехова. Вони відбудували це місто й поселились у ньому,

29 назвавши його Дан, за ім’ям свого прабатька Дана, який колись народився Ізраїлю (Якову

). Раніше це місто називалось Лаїш.

30Нащадки Дана поставили у себе різьбленого ідола, при якому священиками в Дановому племені були Йонатан, син Гершома, внук Манассії, та його нащадки аж до часу виселення мешканців краю в неволю.

31 Так і стояв тут виготовлений Міхою ідол протягом усього часу, впродовж якого справжній Дім Божий знаходився у Шіло.