1Послухай, роде Ізраїлів, слова, які щодо вас проголошує Господь
!
2Так говорить Господь
: Не привчайтесь до звичаїв народів (язичників) і не бійтеся небесних ознак, яких бояться ті люди!
3 Адже звичаї інших народів – марнота! Бо ідол – дерево, зрубане в лісі й оброблене сокирою ремісника;
4 воно прикрашене сріблом і золотом, на чомусь
укріплене цвяхами та молотком, щоб не впало й не хиталось.
5 Вони (ідоли
), як опудала на баштані, які не розмовляють, – їх неодмінно потрібно носити, оскільки самі не ходять! Тому не бійтеся їх, адже вони не заподіють зла, – та й добра від них не чекайте!
6Немає подібного до Тебе, Господи
! Ти Один величний, – навіть у Твоєму Імені потужна сила.
7 Хто Тебе не боятиметься, Царю народів? Лише Тобі належить поклоніння! Усі мудреці народів, у всіх їхніх царствах, не можуть зрівнятись з Тобою!
8 Всі до одного вони безумні й безглузді, тому їхнє уявне напоумлення – порожнеча, бо що візьмеш з дерева?!
9 Так само й коване срібло, доставлене з Таршішу, як і золото з Уфазу, – усе це виріб митця і руки золотаря. Та й одежа на них з блакиті й порфіри – ніщо інше як вироби вмілих
митців.
10Але Господь
є справжнім Богом, – Він живий Бог, вічний Цар! Від Його гніву здригається земля, а народи не здатні витримати Його обурення.
11Отже, скажіть їм так: боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі та з-під небес!
12 Господь же створив землю силою Своєю, утвердив усесвіт Своєю мудрістю, і Своїм розумом розпростер небеса.
13 Щойно зазвучить Його голос, – у небі починають шуміти води, з країв землі підіймаються хмари, блискавки звіщають про дощ, а з Його сховищ виривається вітер.
14 Стосовно ж людини та її знання, то вона виявляється зовсім немудрою. Адже кожний плавильник золота мав би соромитись свого ідола, розуміючи, що його виріб – ніщо інше як обман, позбавлений духа.
15 Вони нікчемні й варті глузування, оскільки в час відплати будуть знищені.
16 Не таким є уділ Якова! Його майбутнє – Той, Хто створив усе, а плем’я Його спадку – Ізраїль! Господь
Саваот – Його Ім’я!Майбутнє розпорошення народу і знищення Юдейських міст
17Отже, збирай свої пожитки (клунки
) в краю, який в облозі.
18Адже так говорить Господь
: На цей раз Я відкину від Себе мешканців цього краю, завдам їм страждань, аби вони, шукаючи, знайшли Мене.
19Горе мені в моїй скрусі! Мої рани невиліковні! Але я сказав: Це заслужена недуга, і я мушу її стерпіти!
20Мій намет знищений, і всі мої шнури позривані. Мої діти відійшли від мене, і їх більше немає. Нема кому знову розіп’яти мій намет, й нікому повісити мої завіси.
21 Адже пастирі втратили глузд й не шукають Господа
, через що їм не пощастило, і всі їхні стада розпорошені.
22 Вже чути галас, – звістка про те, що він наближається! Великий гуркіт несеться зі сторони північного краю, аби обернути Юдейські міста в руїни, – в поселення для шакалів.
Молитва Єремії
23 Знаю, Господи
, що не від волі людини залежить її дорога, і сама по собі людина не здатна керувати своєю ходою.
24 Напоумляй мене, Господи
, але за Своїм правосуддям, й не в Своєму гніві, щоб мені не загинути.
25 Вилий Своє обурення на народи, які Тебе не знають, і на племена, які не проголошують Твого Імені. Адже вони проковтнули Якова, – вони пожерли й знищили його, а поселення його спустошили.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
