ПРИТЧІ 20 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

20

1 Вино – глумливе, оп’яняючий напій – галасливий, і кожен, хто зваблюється ними, нерозумний.

2 Царський гнів, мов ричання лева; хто його дражнить, грішить проти самого себе.

3Уникати сварки – достоїнство людини, – лише нерозсудливий гарячкує.

4 Восени ледачий не оре, а в жнива шукатиме врожаю, – та нічого не знайде.

5 Задуми серця людини – це глибокі води, але розумна людина вміє

їх вичерпати.

6Чимало людей наголошують на власній доброті, але хто знайде, насправді, милостиву людину!

7Коли праведний живе своєю непорочністю, то щасливими будуть і його діти після нього.

8 Коли цар сидить на судовому троні, то він своїм поглядом розпорошує усяке зло.

9 Хто може сказати: Очистив я своє серце, і тепер я чистий від мого гріха?

10 Неоднакові ваги і дві різні мірки – одне і друге огидні для Господа

.

11Вже з поведінки дитини можна зрозуміти, чи правильним і чистим буде її спосіб життя.

12Вухо, яке чує, й око, яке бачить, – те й друге створив Господь

.

13Не люби довго

спати, щоб тобі не збідніти. Тримай відкритими свої очі, і їстимеш хліб досхочу.

14Хто купує, каже: Погане, нічого не варте!‥ А коли відійде, то хвалиться купленим.

15Можна мати золото і багато перлин, але розумні уста – найцінніша прикраса.

16 У того, хто поручився за чужого, – візьмуть і його одяг, – візьмуть його від нього як заставу за стороннього.

17 Хліб, здобутий

неправдою, спочатку солодкий, але потім у роті виявиться повно жорстви.

18Всі заходи затверджуються радою, тому лише після наради починай воювати.

19 Хто ходить і відкриває таємниці, той зрадник, – тому не спілкуйся з тим, хто широко відкриває рота.

20 Хто лихословить свого батька та свою матір, того світильник погасне серед безпросвітної темряви.

21Спадок, поспіхом отриманий на початку, не матиме благословення в кінці.

22 Не говори: Я відплачу за зло! Покладайся на Господа, і Він тобі допоможе.

23 Двоякі гирі огидні для Господа

, так само не до вподоби й оманлива вага.

24 Кроками людини керує Господь

, але як же людині зрозуміти свою дорогу?

25 Поспіхом дати обітницю, мовляв, «Посвячене!», а лише

після обітниці обмірковувати – пастка для людини.

26 Мудрий цар відсіває нечестивих, після чого направляє на них колесо.

27Світильник Господній – дух людини, що вивідує всі

глибини серця.

28Милість та істина оберігають царя, – милосердям він підтримує свій престол.

29 Окраса юнацтва – їхня сила, а оздоба людей похилого віку – сивина.

30Рани від побоїв – ліки проти зла, і удари ці проникають у глибини людського

єства.