ІВАНА 8 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

8Ісус прощає жінці‑перелюбниці

1 Ісус пішов на Оливну гору.

2 Та вдосвіта знову прийшов до храму, і весь народ приходив до Нього, і Він, сівши, навчав їх.

3 А книжники й фарисеї привели [до Нього] жінку, схоплену під час перелюбу і, поставивши її посередині,

4кажуть Йому: Учителю, ця жінка явно була схоплена в перелюбі.

5 В законі Мойсей наказав нам таких побивати камінням. А Ти що на це скажеш?

6 Це вони говорили, випробовуючи Його, щоб мати підставу

звинуватити Його. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем по землі, [не звертаючи на них уваги].

7 Оскільки вони продовжували запитувати Його, Він підвівся і сказав їм: Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь!

8І знову, схилившись, писав по землі.

9 Вони ж, почувши, [і засоромлені совістю], відходили один за одним, починаючи зі старших [до останніх]; і залишився Сам [Ісус] та жінка, яка стояла посередині.

10Ісус, підвівши голову [і не побачивши нікого, лише саму жінку], сказав їй: Жінко, де вони, [ті, хто звинувачував тебе]? Ніхто тебе не осудив?

11 Вона відповіла: Ніхто, Господи. А Ісус їй сказав: Я тебе також не засуджую. Іди й відтепер більше не гріши.

Ісус – Світло для світу

12 Тоді Ісус знову промовляв до них, кажучи: Я – Світло для світу! Хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме Світло життя.

13 Однак фарисеї Йому сказали: Ти свідчиш про Себе Сам, тож Твоє свідчення не є правдивим.

14 У відповідь Ісус сказав їм: Хоч Я свідчу про Себе, Моє свідчення є правдивим, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.

15 Ви по‑тілесному судите, – Я ж не суджу нікого.

16 А якщо Я і суджу, то Мій суд є правдивим, бо Я не один, але з Тим, Хто Мене послав, – з Отцем.

17 У вашому ж таки Законі написано, що свідчення двох людей є правдивим.

18 Я Сам свідчу про Себе, та свідчить про Мене і Той, Хто Мене послав, – Отець!

19 Тоді запитали Його: Де Твій Отець? Ісус відповів: Ні Мене не знаєте, ні Мого Отця; коли б ви Мене знали, то знали б і Мого Отця.

20 Ці слова Він сказав біля скарбниці, навчаючи в храмі, й ніхто не схопив Його, бо ще не прийшов Його час.

Ісус робить те, що до вподоби Отцю

21 Тоді знову сказав їм [Ісус]: Я відходжу, і ви будете шукати Мене, і в гріховності своїй помрете. Куди Я іду, туди ви не можете піти!

22 Тож юдеї міркували між собою, чи Сам Себе Він не вб’є, коли каже: Куди Я іду, туди ви не можете піти?

23 А Він говорив їм: Ви – здолу, Я – звисока; ви від цього світу, Я не від цього світу.

24 Тому Я сказав вам, що помрете у ваших гріхах. Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах.

25 А вони запитали Його: Хто Ти? Сказав їм Ісус: Я – Початок, що й кажу вам.

26 Багато Я маю про вас говорити і судити, але Той, Хто послав Мене, є правдивий, і Я світові те кажу, що від Нього почув.

27Вони ж

не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.

28 Тому Ісус їм сказав: Коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я і що від Себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене [Мій] Отець, – те й говорю.

29 Той, Хто послав Мене, є зі Мною; [Отець] не залишив Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби!

30 Коли Він це говорив, багато хто повірив у Нього.

Істина вільними вас зробить

31 Тож промовив Ісус до тих юдеїв, які повірили в Нього: Якщо ви будете перебувати в Моєму слові, тоді справді будете Моїми учнями

32 і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!

33 Вони відповіли Йому: Ми є потомством Авраама і не були ні в кого й ніколи невільниками. То як же Ти кажеш, що станемо вільними?

34 Відповів їм Ісус: Істинно, істинно кажу вам, що кожний, хто чинить гріх, є невільником гріха.

35 Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається навіки.

36 Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільні.

37 Знаю, що ви є потомством Авраама, але прагнете Мене вбити, бо Моє слово не вміщається у вас.

38 Я кажу те, що побачив у [Мого] Отця, а ви чините те, що чули від [вашого] батька.

Діти Авраама і діти диявола

39 У відповідь вони Йому сказали: Авраам наш батько! Каже їм Ісус: Якби ви були дітьми Авраама, ви чинили б діла Авраамові;

40 нині ж ви шукаєте вбити Мене – Людину, Котра сказала вам істину, яку почула від Бога. Авраам такого не робив.

41 Ви робите діла вашого батька! Тоді вони сказали Йому: Ми народилися не від перелюбу; маємо одного Отця – Бога!

42 Сказав їм Ісус: Якби Бог був вашим Отцем, ви полюбили б Мене, бо Я від Бога вийшов і прийшов, – не Сам від Себе прийшов, але Він Мене послав.

43 Чому ви не розумієте Моєї мови? Бо ви не можете слухати Моїх слів.

44 Ви від вашого батька – диявола, і ви хочете виконувати бажання вашого батька. Той був душогубом від самого

початку і в істині не встояв, бо немає в ньому істини. Коли говорить неправду, тоді своє говорить, бо він неправдомовець і батько неправди

.

45 А коли Я істину кажу, – ви не вірите Мені.

46 Хто з вас оскаржить Мене за гріх? А якщо Я істину кажу, то чому ви Мені не вірите?

47 Хто від Бога, той слухає Божі слова; ви ж тому й не слухаєте, що ви не від Бога!

48 Відповідаючи на це

, юдеї сказали: Хіба не так ми говоримо, що Ти самарієць і біса маєш?

49 Ісус відповів: Я біса не маю, але шаную Мого Отця, а ви Мене зневажаєте.

50 Я не шукаю власної слави: є Той, Хто шукає і судить.

Хто береже Моє слово, не побачить смерті повік

51 Знову й знову запевняю вас, що коли хто збереже Моє слово, не побачить смерті повік!

Ісус знає Отця і зберігає Його слово

52 Тоді юдеї сказали Йому: Тепер ми довідалися, що Ти маєш біса. І Авраам помер, і пророки, а Ти кажеш: Коли хто збереже Моє слово, не скуштує смерті ніколи.

53 Хіба Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? Та й пророки повмирали. Ким Ти Себе Самого робиш?

54 Ісус відповів: Якщо Я буду прославляти Себе Самого, то слава Моя – ніщо. Це Мій Отець Мене прославляє, – Той, про Кого ви кажете: Він – наш Бог;

55 ви Його не пізнали, Я ж Його знаю. І якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас – неправдомовцем, але Я Його знаю та зберігаю Його слово.

Христос був до Авраама

56 Авраам, ваш батько, радий був би побачити Мій день – і побачив, і зрадів!

57 На це

юдеї Йому сказали: Ти не маєш ще й п’ятдесяти років, а вже бачив Авраама?

58 Та

Ісус їм сказав: Істинно, істинно кажу вам: Перш ніж був Авраам, – Я є!

59 Тоді схопили каміння, щоб кидати в Нього. Ісус же скрився і вийшов з храму, [пройшовши між ними, і попрямував далі].