1 Отже, ми повернулись назад і вирушили до пустелі, у напрямку Червоного моря, як Господь
мені й сказав. Так ми кружляли навколо гори Сеір багато днів.
2 Господь
промовив до мене такі слова:
3Годі вже
вам кружляти навколо цієї гори, – повертайте на північ.
4Звернись до народу і скажи: Ви будете переходити територію своїх братів, нащадків Ісава, які живуть у Сеірі. Вони боятимуться вас, але й ви будьте дуже обережні.
5 Не затівайте з ними війни, бо Я не дам вам їхньої землі навіть на
стопу ноги, оскільки гору Сеір Я дав у володіння Ісавові.
6Харчі ви будете купувати в них за гроші, аби ви мали що їсти. Так само і воду для пиття купуватимете в них за гроші.
7Адже Господь
, твій Бог, поблагословив тебе у кожній справі твоїх рук. Він знає, як ти пройшов цю велику пустелю. Протягом сорока років Господь, твій Бог, був з тобою, так що тобі нічого не бракувало.
8Тож ми обминули наших братів, нащадків Ісава, що мешкають у Сеірі, пішовши рівниною повз Елата і повз Еціон-Ґавера. Відтак повернули і пішли в напрямку моавської пустелі.
9 Тоді Господь
сказав мені: Не виступай проти моавійців і не затівай з ними війни, бо Я не дам вам у володіння їхньої землі, оскільки Я дав Ар у володіння синам Лота.
10 Раніше на ній жили еміми – великий, численний і високорослий народ, як і енакімці.
11Рефаїмців, як і енакімців, тобто нащадків Енака, велетнів, моавійці також називають емімами.
12 У Сеірі також раніше жили хорейці, але нащадки Ісава прогнали їх і знищили їх перед собою, поселившись замість них, – так, як пізніше
учинив Ізраїль на землі своєї спадщини, яку дав їм Господь.
13 Тому вирушайте й перетинайте долину Зеред. І ми перейшли долину Зеред.
14 Таким чином
, з того часу, як ми вирушили з Кадеш-Барнеа, і поки перейшли долину Зеред, минуло тридцять вісім років, доки не вимерло все покоління боєздатних чоловіків у таборі, як Господь присягнувся їм.
15 Так Господня
рука тяжіла над ними, аби цілковито вигубити їх із табору.
16І коли вимерли з-посеред народу всі боєздатні чоловіки,
17 Господь
промовив до мене такі слова:
18Сьогодні ти перетнеш кордон Моаву, тобто
Ар,
19 і наблизишся до синів Аммона. Не виступай проти них, не затівай з ними війни, тому що Я не дам тобі у володіння землі синів Аммона, оскільки Я дав її у володіння синам Лота.
20Цей край також
вважається землею рефаїмців. Раніше на ній мешкали рефаїмці, яких аммонійці називали замзуммімцями.
21 Це
був великий, численний і дуже високорослий народ, як енакімці. Та Господь вигубив їх перед ними, так що аммонійці прогнали їх і поселилися замість них.
22Те саме Він учинив для нащадків Ісава, які живуть у Сеірі, коли перед ними прогнав і вигубив хорейців. Так що сини Ісава
поселилися там замість них і мешкають аж до цього дня.
23Що ж до аввійців, які мешкали в поселеннях аж до Ґази, то їх знищили кафторійці, які вийшли з Кафтору, і поселилися на місці аввійців
.Перемога над Сіхоном
24Тож встаньте вирушайте і переходьте потік Арнон. Май на увазі! Я віддаю у твої руки аморейця Сіхона, хешбонського царя, та його край. Починай і воюй з ним.
25З цього дня Я починаю наводити страх і трепет перед тобою на всі народи, що під небесами, які, почувши вістку про тебе, відчують страх і почнуть тремтіти перед тобою.
26 Я послав з пустелі Кедемот до Сіхона, хешбонського царя, послів з пропозицією миру, пропонуючи:
27 Дозволь
мені перейти через твій край. Я йтиму уторованою дорогою, не звертаючи ні праворуч, ні ліворуч.
28Харчі продаватимеш мені за гроші, аби я мав що їсти. Так само і воду даватимеш мені за гроші, аби я мав що пити. Дозволь
мені лише перейти пішки,
29як це зробили для мене сини Ісава, що мешкають у Сеірі, та моавійці, які проживають в Арі, поки я не
переправлюся через Йордан до краю, який Господь, наш Бог, дає нам.
30 Проте Сіхон, хешбонський цар, не захотів щоб ми перейшли через його край
, тому що Господь, твій Бог, учинив його дух непоступливим, а його серце зробив нечутливим, щоб видати його у твої руки, як бачимо сьогодні.
31Тому Господь
сказав мені: Візьми до уваги, Я почав видавати тобі Сіхона та його край. Починай оволодівати його землею.
32І Сіхон виступив проти нас з усім своїм народом до Ягацу, щоб воювати.
33Та Господь
, наш Бог, видав його нам. Ми побили його разом з його нащадками та усім його народом.
34 Тоді ж ми захопили всю його місцевість і піддали закляттю кожне місто, не залишивши живими нікого – ні чоловіків
, ні жінок, ні дітей.
35Для себе ми взяли лише худобу та здобич міст, які ми завоювали.
36Від Ароера, що на узбережжі потоку Арнон, і міста, що в долині, і аж до Гілеаду не було міста, яке було для нас неприступним – усі Господь
, наш Бог, видав нам.
37Лише до землі синів Аммона, до жодного місця на березі потоку Яббок, ні до
міст, що в гірській місцевості, ви ні до чого не наблизилися, як наказав Господь, наш Бог.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
