БУТТЯ 41 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

41Сни фараона

1Через два роки побачив сон фараон. Ось він стоїть біля Нілу.

2І тут з ріки вийшло сім гарних на вигляд та ситих тілом корів, вони паслися в очереті.

3Аж ось слідом за ними вийшли з ріки сім інших корів – жалюгідні на вигляд і виснажені тілом. Вони зупинилися на березі ріки поряд з коровами, які вийшли першими

.

4 Ці

сім жалюгідних на вигляд та виснажених тілом корів з’їли сімох ситих і гарних на вигляд корів. І фараон прокинувся.

5 Але він заснув знову і побачив інший

сон: ось сім добірних і гарних колосків виросли з одного стебла.

6 Після них виросло сім тонких та спалених суховієм колосків.

7 Ці

сім тонких колосків поглинули сім добірних та повних колосків. Фараон знову

прокинувся – це був лише

сон.

8 А вранці виявилося, що його дух був чимось

стривожений. Він розпорядився, щоби покликали всіх віщунів Єгипту, а також усіх його мудреців. Фараон розповів їм свій сон, проте не було нікого, хто би міг пояснити його фараонові.

9І тут заговорив до фараона головний виночерпій, кажучи: Я пригадав сьогодні свою провину.

10Якось фараон розгнівався на своїх слуг і вкинув мене та головного пекаря до в’язниці в домі начальника варти.

11 Однієї ночі ми бачили сни, я і він, – кожний бачив свій сон з певним значенням.

12Був разом з нами молодий єврей, слуга начальника в’язниці; ми наші сни розповіли йому, а він їх розтлумачив – кожному з нас

відкрив значення його сну.

13 Все

відбулося так, як було нам провіщено: мене відновили на моїй посаді, а пекаря

повісили.

14 Фараон наказав покликати Йосифа, і його негайно вивели з в’язниці. Він побрився, змінив свій одяг і прибув до фараона.

15Фараон сказав до Йосифа: Я бачив сновидіння, і немає нікого, хто би міг його пояснити. Про тебе ж я чув, що ніби ти, почувши сон, можеш його пояснити.

16 У відповідь Йосиф сказав фараонові: Не я, а Бог може дати відповідь, яка задовольнить фараона.

17Фараон промовив до Йосифа: Мені наснилося, що я стояв на березі ріки.

18І ось з ріки вийшло сім корів, ситих тілом і гарних на вигляд; вони паслися в очереті.

19І тут за ними вийшло сім інших корів, жалюгідних на вигляд і виснажених тілом; таких огидних я не бачив в усій єгипетській країні.

20Тож ті

жалюгідні та худі корови з’їли сімох попередніх добірних корів.

21Проте хоч вони пожерли їх, не було помітно, що ситі корови

потрапили в їхнє черево, оскільки вигляд у худих залишився

таким самим жалюгідним, як і був на початку. Я прокинувся.

22 У своєму другому

сні я побачив сім колосків, що виросли з одного стебла – повних та гарних.

23 Після них з’явилося сім тонких, висушених суховієм колосків.

24 Ці

тонкі колоски поглинули сім гарних колосків. Я розповів цей сон

віщунам, але не було нікого, хто пояснив би його

мені.

25 Тоді каже Йосиф фараонові: Фараоне, це однаковий сон. Бог провістив фараонові те, що Він має чинити.

26Сім гарних корів, як і сім гарних колосків, – то сім років. Це один сон.

27Так само сім худих і жалюгідних корів, які виходили після них, є сім років, як і сім порожніх та висушених суховієм колосків. Це сім років голоду.

28 Це саме те, про що я сказав фараонові: Бог провістив фараонові, що Він має чинити.

29Ось наступають у всьому єгипетському краї сім років великого достатку.

30 Після цього прийдуть сім років голоду, – єгипетський край забуде про весь минулий

добробут; голод спустошить землю.

31І не буде видно ні в кого

в країні достатку через той

голод, що настане після того, адже він буде вельми тяжкий.

32А повторився сон фараонові двічі тому, що ця

справа призначена Богом, і Бог не забариться з її виконанням.

33 Тому, фараоне, підшукай тепер мудрого й досвідченого чоловіка і постав його над єгипетською країною.

34Тож нехай фараон зробить так: Нехай настановить на землі місцевих правителів, які відкладатимуть п’яту частину врожаю

на єгипетській землі протягом семи років достатку;

35 нехай вони збирають усі запаси їжі протягом цих сприятливих років, що надходять. Зібране зерно хай буде у розпорядженні фараона. Такі запаси їжі повинні зберігатися в різних містах.

36 Таким чином

буде зроблено запас їжі в країні на наступні

сім років голоду, що настануть у єгипетській землі, і край не загине від голоду.

Йосиф стає над усім єгипетським краєм

37Сподобалася ця

пропозиція фараонові й усім його слугам.

38Тож фараон сказав своїм слугам: Хіба знайдемо ми таку людину, як оця, яка мала б у собі Божого Духа?

39Тому звернувся фараон до Йосифа з такими словами

: Оскільки Бог відкрив тобі усе це, то й немає такого мудрого і розумного, як ти.

40Ти будеш над моїм домом, і тебе

слухатиметься весь мій народ. Тільки престолом я буду від тебе вищий.

41Так от, – підсумував фараон, звертаючись до

Йосифа, – ставлю тебе над усім єгипетським краєм!

42І, знявши перстень зі своєї руки, фараон надів його на руку Йосифа, і зодягнув його у вісонну одежу, а на шию йому одягнув золотий ланцюг.

43Він звелів йому їхати на своїй другій колісниці, і щоб виголошували перед ним: Слався, володарю! Кланяйтесь! Таким чином

фараон поставив Йосифа

над усім єгипетським краєм.

44 І сказав фараон Йосифові: Я – фараон, але без тебе ніхто не поворухне ні своєю рукою, ні своєю ногою в усій єгипетській землі.

45Назвав фараон Йосифа Цофнат-Панеах, а за дружину дав йому Асенату, дочку Поті-Фера, жерця Она. Так почав

Йосиф свою подорож по єгипетській землі.

46Було Йосифові тридцять років, коли він був представлений фараону, царю Єгипту. Тож залишив Йосиф фараона й обійшов увесь єгипетський край.

47Наступні сім років достатку земля давала дуже великий врожай.

48 Протягом усіх цих

семи років, які пройшли, Йосиф

збирав у єгипетському краю всілякі запаси їжі і складав їх у містах; у кожному

місті були складені запаси врожаю

полів, які простягались довкола нього.

49 Тож зібрав Йосиф зерна, як морського піску. Його було

так багато, що не можна було порахувати, оскільки не вистачало чисел.

50 Ще до того як настали роки голоду, у Йосифа з’явилося два сина, яких народила йому Асената, дочка Поті-Фера, жерця Она.

51 Своєму

первісткові Йосиф дав ім’я Манассія, сказавши

: Бог допоміг мені забути всі мої страждання, і навіть

весь дім мого батька.

52Другого свого сина він назвав Єфремом, сказавши

: Бог зробив мене плодовитим у краю моєї недолі.

53 Швидко

минуло сім урожайних

років достатку, який був у єгипетській землі,

54і почалися сім років голоду, як і провіщав Йосиф. Настав голод у всіх країнах, і лише

в єгипетському краю був хліб.

55 Але настав голод і в усій єгипетській землі, тому народ почав волати до фараона про хліб. Тоді фараон сказав усім єгиптянам: Ідіть до Йосифа, і що він вам скаже, зробіть.

56Настав голод по всій землі. Йосиф же повідчиняв усі комори і почав продавати зерно єгиптянам, оскільки голод посилювався в усьому єгипетському краю.

57 З усіх інших країн потягнулись люди

до Єгипту купувати зерно в Йосифа, оскільки голод лютував по всій землі.