1 ЦАРІВ 12 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

12Поради для Ровоама

1Ровоам подався в Сихем, оскільки, за традицією, в Сихемі зібрався весь Ізраїль, аби проголосити його царем.

2Так сталося, що про це дізнався Єровоам, син Невата. Він був

у Єгипті, з того часу, як утік туди від царя Соломона. Отже, Єровоам і досі перебував у Єгипті.

3Тому послали за Єровоамом і покликали його, після чого Єровоам разом з усією Ізраїльською громадою звернулись до Ровоама з такими словами:

4 Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а тепер ти полегши примусову (рабську

) працю твого батька, – його тяжке ярмо, яке він поклав на нас, – і ми будемо тобі служити!

5А він їм відповів: Розійдіться на три дні, після чого повернетеся до мене знову! І люди розійшлися.

6Тоді цар Ровоам порадився зі старійшинами, котрі ще урядували за його батька Соломона, коли той був живим, запитуючи: Як на ваш розсуд слід відповісти цьому народові?

7Вони висловили йому таку пораду: Якщо ти сьогодні виявиш доброту до цього народу, і послужиш їм; вислухаєш їх і відповіси лагідними словами, то вони служитимуть тобі протягом усього твого життя.

8Але він знехтував порадою старійшин, яку вони йому дали, й порадився з молодими – своїми ровесниками, що з ним виросли і тепер з ним урядували.

9Він їх запитав: А що би ви порадили відповісти цьому народові, який звернувся до мене з проханням полегшити ярмо, яке мій батько поклав на них?

10А молоді люди, які виросли з ним, порадили йому, сказавши: Тому народові, який висловив до тебе прохання, мовляв: Твій батько наклав на нас тяжке ярмо, а ти тепер полегши його нам! – дай таку відповідь: Мій мізинець грубший за стегно мого батька!

11Тож, якщо мій батько поклав на вас тяжке ярмо, то я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я каратиму вас скорпіонами!

12Через три дні, коли Єровоам і весь народ прийшли до Ровоама, як цар їм звелів, сказавши: Прийдіть до мене на третій день,

13то цар говорив з народом дуже суворо. Він відкинув пораду старійшин, що ті йому дали,

14а відповів так, як порадили молоді люди, говорячи: Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я ще додам до вашого ярма! Мій батько карав вас бичами, а я вас каратиму скорпіонами!

15 Отже, цар не послухався народу, що й було передбачено Господом

, і тепер збулося Його слово, яке Господь

прорік через Ахію, шілонійця, до Єровоама, Неватового сина.

Увесь Ізраїль окрім Юдиного племені відвертається від Ровоама

16 Коли ж увесь Ізраїль зрозумів, що цар на них не зважає, то народ відповів цареві, такі слова: Що в нас спільного з Давидом? Немає в нас спадщини з сином Єссея! Ізраїлю, повертайся до своїх наметів! А ти, Давиде, сам турбуйся про власний дім! І розійшовся Ізраїль по своїх поселеннях.

17Ровоам же почав царювати лише над тими Ізраїльтянами, котрі мешкали в містах Юдеї.

18Коли ж цар Ровоам послав Адорама, відповідального за податки, то всі Ізраїльтяни закидали його камінням до смерті. Сам же цар Ровоам ледве встиг ускочити на колісницю, і втік у Єрусалим.

19 Відтоді

Ізраїль остаточно відпав від Давидового роду аж до сьогодні.

20Так сталося, що коли усі Ізраїльтяни дізнались, що Єровоам повернувся, то вони послали за ним, й покликали його на свої збори; вони поставили його царем над усім Ізраїлем. Ніхто, крім одного Юдиного племені, з родом Давида не залишився.

21 Прибувши в Єрусалим, Ровоам зібрав сто вісімдесят тисяч добірних воїнів з усього Юдиного роду та з племені Веніяміна, котрі були б здатні

воювати, аби виступити проти Ізраїльтян, щоб повернути царство Ровоамові, синові Соломона.

22Але до Божого чоловіка Шемаї було Господнє слово, такого змісту:

23Скажи синові Соломона, Ровоаму, Юдейському цареві, та всьому роду Юди і Веніяміна, а також решті народу наступні слова:

24 Так говорить Господь

: Не вирушайте, щоб воювати зі своїми братами, Ізраїльтянами! Нехай кожен повертається до свого дому, адже все, що сталося, походить від Мене! Тож Юдеї прислухалися до Господнього

слова, і повернулись, аби за Господнім

наказом розійтись.

Золоті тельці Єровоама

25 Згодом Єровоам відбудував Сихем, що на Єфремовім узгір’ї, і там замешкав. Потім, вийшовши звідти, він відбудував Пенуел.

26Якось Єровоам подумав: Царська влада може повернутись назад до Давидового роду!

27Якщо цей народ буде ходити для жертвоприношень до Господнього Храму в Єрусалим, то серце людей пригортатиметься до свого володаря, – Юдейського царя Ровоама. Мене вони вб’ють, а самі повернуться до Ровоама, царя Юдеї!

28 Порадившись, цар зробив два золотих тельця, і оголосив всім людям: Годі вам ходити в Єрусалим. Ось твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з єгипетського краю!

29 Тому одного тельця

він поставив у Бетелі, а другого поставив у Дані.

30Цей злочин попровадив до гріха, оскільки народ почав ходити до одного з них

аж до самого Дана, на півночі краю

.

31 Він будував капища на пагірках і ставив там священиками будь-кого з людей, – тих, які ніколи не належали до Левієвого племені.

32Крім того, Єровоам установив восьмого місяця, п’ятнадцятого дня того місяця свято на зразок свята, яке відзначалося

в Юдеї, і сам особисто приносив жертви на жертовнику. Так він робив у Бетелі, приносячи жертву тельцям, які він поставив. Він також ставив у Бетелі священиків-жерців з пагорбів, які набудував.

Божий чоловік з Юдеї у Бетелі

33 Одного разу, п’ятнадцятого дня восьмого місяця, тобто у свято

, яке Єровоам встановив для Ізраїльтян за власним розсудом, він приносив жертву на жертовнику, який спорудив у Бетелі. Він вже підійшов до жертовника, щоб кадити ладаном…