1 Відповідаючи, знову заговорив Еліфаз із Темана, промовивши:
2Чи може бути корисною для Бога людина? Адже мудрий корисний насамперед для самого себе.
3 Що за радість Всемогутньому від твоєї праведності? Хіба є якась Йому користь від того, що ти неухильно дотримуєшся вірної дороги?
4Хіба Він тебе каратиме за твоє благочестя, позиваючись щодо тебе на суд?
5Хіба не тому, що твої злочини надто великі, й немає кінця твоїм гріхам?
6Напевно, без необхідності ти брав у твоїх братів заставу, знімаючи одяг з нагих;
7 ти не напоїв спраглих водою, а голодуючим ти відмовляв у хлібі?!
8А може ти наділяв землею можновладців, і лише привілейовані мешкають на ній?!
9Можливо вдів ти відсилав з порожніми руками
, а сиріт бив по руках?!
10 Через те ти тепер звідусіль оточений засідками, і раптово тебе огорнув жах,
11оточила темрява, через що ти нічого не бачиш, і великі хвилі води тебе закривають?‥
12 Хіба Бог не перебуває на висоті небес? Подивися вгору на найвищі зорі, – які ж вони недосяжні!‥
13 А ти кажеш: Що Богові відомо? Як Він може судити через таку темряву?!
14Густі хмари заслоняють Його, коли Він проходжується по колу небесного обрію.
15Невже ти хочеш триматися відвічної стежки, якою ходили нечестиві мужі,
16і були знищені передчасно, коли русло вируючого потоку їх підмило?!
17 Вони говорили Богові: Відійди від нас! Що, мовляв, Всемогутній може зробити?
18 Але ж це Він наповнив їхні житла добробутом… Проте, задуми нечестивих далекі від мене!
19 Дивлячись на це, праведники тішаться, – непорочні глузують з них,
20мовляв: знищені наші противники, – навіть їхній залишок пожер вогонь!
21Тож, заприязнися з Богом, уклади з Ним мир, – і через це прийде до тебе добробут.
22Прийми з Його уст Закон, і поклади Його слова в своє серце!
23Якщо ти в покорі навернешся до Всемогутнього, і віддалиш беззаконня від свого намету, то будеш відбудований.
24Тоді вважатимеш золото за порох, і офірські скарби, – як каміння потоку.
25Всемогутній буде твоїм скарбом, – Він стане для тебе добірним сріблом.
26 Тоді Всемогутній стане твоєю радістю, і ти підіймеш до Бога своє обличчя.
27 Коли ти будеш молитися до Нього, Він тебе почує, і ти виконаєш свої обітниці.
28Що лише ти заплануєш, в усьому матимеш успіх, а на твоїх дорогах сяятиме світло.
29 Адже Бог упокорює гордовитого, а смиренного серцем Він спасає.
30Він рятує навіть того, хто не без вини, – такий спасається чистотою своїх рук сьогодні
.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.