ЄЗЕКІЇЛЯ 24 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

24Притча про заіржавілого казана

1 Дев’ятого року (царювання Седекії) десятого місяця, в десятий день місяця, було до мене Господнє

слово такого змісту:

2Сину людський, запиши собі докладно дату цього дня, адже саме сьогодні вавилонський цар здійснив облогу Єрусалима.

3 Сповісти цьому бунтівничому племені притчу, й скажи їм що говорить Владика Господь

: Візьми казан, постав і налий у нього води.

4Поклади в нього шматки м’яса, – щонайкращі куски: стегно і лопатку, – наповни його добірними кістками.

5Усе це візьми з найкращих овець від отари. Разом з дровами

поклади у вогонь

під котлом і кості. Нехай кипить усе доти, поки не розваряться у ньому кістки.

6Тому що так говорить Владика Господь

: Горе місту крові, – цьому заіржавілому казану, від якого іржа ніяк не відстає! Виймай з нього шматок за шматком, не вибираючи їх (шматків

) за жеребом,

7 оскільки пролита посеред нього кров залишилась у ньому, – адже вона проливалась на голій скелі, – кров

не була пролита на землю, де б вона покрилась порохом.

8Щоб викликати в Собі гнів і відплатити помстою, Я залишив пролиту ним кров на голій скелі, й вона нічим не прикрита.

9 Тому й говорить Владика Господь

: Горе місту крові! Я розпалю велике вогнище,

10а ти назбирай якомога

більше дров, розпали вогонь, щоб зварилось м’ясо, – злий бульйон, щоб згоріли кості.

11Після цього залиш порожній казан

на його вугіллі, щоб добре розігрівся, а його мідь розпеклась до білого, аби розтопилась у ньому вся його нечистота, і щезла його іржа!

12Проте уся та важка праця виявилась даремною, груба іржа не відстає від нього, – навіть вогонь його іржі не знищив.

13Твоя нечистота вкрай огидна! Скільки Я не намагався тебе (Єрусалиме

) очистити від твого бруду, ти не очистився. Ти вже не станеш чистим, аж поки не зіллється на тебе увесь Мій гнів!

14 Я, Господь

, це сказав, і воно станеться, – Я виконаю! Не відміню, не помилую і не пожалію! Судитимуть тебе, відповідно до твого життя, – за твоїми вчинками, – говорить Владика Господь

.

Ознака смерті дружини Єзекіїля

15І знову

було до мене Господнє

слово такого змісту:

16 Сину людський, ось Я несподівано візьму в тебе втіху твоїх очей, дружину

. Але ти не голоси, не плач, і нехай не з’явиться в тебе жодна сльозинка.

17 Мовчки зітхай, й не справляй за померлою жалоби, – обвий свою голову завоєм, узуйся в свої сандалії, не закривай бороди, і не їж принесеного людьми хліба.

18Вранці я розповів про це людям, а ввечері померла моя дружина. Наступного дня зробив я так, як мені було наказано.

19Тоді люди мене запитали: Чи не повідомиш нам, що означає усе те, що ти робиш?

20І я відповів їм: До мене було Господнє

слово такого змісту:

21Передай Ізраїлевому роду те, що говорить Владика Господь

: Ось Я віддаю на опоганення Мою Святиню, – гордість вашої сили, утіху ваших очей та найдорожче ваших душ. Ваші сини та ваші дочки, яких ви там залишили, поляжуть від меча.

22Але ви маєте чинити так, як зробив я. Не закривайте своєї бороди і не їжте принесеного людьми хліба жалоби

;

23 Завої ваші залишатимуться на ваших головах, й ваше взуття – на ваших ногах. Не будете їх оплакувати й ридати, але знемагаючи й усвідомлюючи власні провини, кожен стогнатиме перед своїм ближнім.

24 Отже, Єзекіїль буде вашою ознакою. Саме так, як учинив він, так будете робити й ви, коли це станеться. Тоді зрозумієте, що Я є Владикою Господом

.

25Щодо тебе, сину людський, то в той день, коли візьму в них їхню опору, радість їхньої слави, утіху їхніх очей й сподівання їхніх душ, – їхніх синів і їхніх дочок, –

26 саме в той день прийде до тебе втікач, який врятується, аби повідомити, що трапилось.

27 Того дня повернеться до тебе дар мови разом з прибуттям того, що врятувався, – ти почнеш розмовляти й більше не мовчатимеш. Ти станеш для них ознакою, й вони пізнають, що Я – Господь

.