1 Після смерті Ахава моавійці збунтувались і вийшли з-під залежності Ізраїлю.
2 Сталось так, що Ахазія випав з вікна своєї верхньої світлиці в Самарії, і був важко хворим. Тому він відправив послів із дорученням: Підіть і
запитайте в екронського бога Ваал-Зевува, чи я видужаю від цієї хвороби.
3В той час Господній
ангел сказав тішбійцеві Іллі: Встань і вийди назустріч послам самарійського царя і скажи їм: Хіба немає Бога в Ізраїлі, що ви йдете питати екронського бога Ваал-Зевува?
4 Тому так говорить Господь
: З ліжка, на якому ти лежиш, вже з нього не встанеш, оскільки неодмінно помреш! Після цих слів Ілля відійшов.
5Коли посли повернулись до царя раніше часу
, він запитав їх: Чому це ви повернулись?
6Вони ж йому відповіли: Назустріч нам вийшов якийсь чоловік і промовив до нас: Повертайтесь і йдіть до царя, котрий вас послав, і скажіть йому, що говорить Господь
: Хіба немає Бога в Ізраїлі, що ти послав питати екронського бога Ваал-Зевува? Тому з ліжка на якому ти лежиш, вже з нього не встанеш, оскільки неодмінно помреш!
7Він же запитав їх: Як виглядав той чоловік, що вийшов вам назустріч і провістив вам оці слова?
8 А вони відповіли йому: Цей чоловік був одягнутий у волосяну одежу, а по бедрах підперезаний шкіряним поясом. Цар сказав: Це – тішбієць Ілля!
9Тоді він послав за ним командира півсотні з його півсотнею воїнів
. Коли той прийшов, Ілля сидів на вершині гори. Начальник півсотні звернувся до нього: Чоловіче Божий, цар наказує, аби ти зійшов звідти!
10 У відповідь Ілля промовив до начальника півсотні: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай вогонь впаде з неба і пожере тебе та твою півсотню! І, справді, впав вогонь з небес і пожер його разом з його півсотнею.
11Але цар не вгамовувався, і знову послав за ним іншого начальника півсотні з його півсотнею, який так само звернувся до Іллі зі словами: Чоловіче Божий, цар наказує, аби ти негайно зійшов!
12Відповідаючи, Ілля й до них промовив: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай вогонь впаде з неба й пожере тебе та твою півсотню! В ту мить зійшов з неба Божий вогонь, і поглинув його та його півсотню.
13 Цар
знову послав, уже третього, начальника півсотні з його півсотнею. Коли ж прибув той третій начальник півсотні, то, впавши на свої коліна перед Іллею, почав його благати, звертаючись до нього з такими словами: Чоловіче Божий, пожалій, будь ласка, моє життя та життя цих твоїх п’ятдесятьох слуг!
14 Ти знаєш, що з неба зійшов вогонь і поглинув двох попередніх начальників півсотень з їхніми загонами, тож, будь ласка, пощади моє життя!
15Тоді Господній
ангел сказав Іллі: Піди з ним, і не бійся його! Тож Ілля встав і пішов з ним до царя;
16 він сказав йому те, що провістив Господь
: Ти послав гінців, аби питати поради в екронського бога Ваал-Зевува. Хіба немає Бога в Ізраїлі, аби запитати, що скаже Він? Тому з ліжка, на якому ти лежиш, вже з нього не встанеш, оскільки неодмінно помреш!Смерть Ахазії
17Ахазія помер за Господнім
словом, яке провістив Ілля. Оскільки ж у нього не було сина, то на царський престол зійшов Єгорам. Це відбулось у другому році іншого Єгорама, – Йосафатового сина, Юдейського царя.
18Усе інше про діяльність Ахазії записане в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.