1 Цар Давид постарів, досягнув похилого віку. Його вкривали ковдрами, але він не міг зігрітись.
2 Тому його слуги сказали йому: Нехай би пошукали нашому володареві, царю, молоду дівчину, яка царя доглядала би, прислуговувала йому, лежала біля нього в постелі, зігріваючи тілом нашого володаря, царя.
3Тож шукали гарну дівчину в усіх околицях Ізраїлю, і коли знайшли Авішаґу, шунамійку, то привели її до царя.
4 Ця дівчина була
дуже вродливою. Вона доглядала царя, й прислуговувала йому, проте цар не мав з нею інтимних стосунків.Задум Адонії стати царем
5 Тим часом
Адонія, син Хаґґіти, загордився, заявляючи: Я буду царем! Він завів собі колісниці й вершників, підібрав п’ятдесят чоловіків, котрі бігли попереду нього.
6Проте його батько Давид
ніколи йому не дорікнув йне спитав: Навіщо ти все це робиш? Він народився йому після Авесалома і був дуже вродливим.
7 Адонія ж був у змові з Йоавом, сином Церуї, та зі священиком Авіятаром, котрі підтримували Адонію.
8 Натомість священик Садок, Беная, син Єгояди, пророк Натан, Шімей, Реї та інші лицарі Давида не підтримували Адонію.
9 Одного разу
Адонія приніс біля каменя Зохелет (Слизького Каменя), що неподалік джерела Ен-Роґел, у жертву овець, волів та вгодованих телят, і запросив на це свято всіх своїх братів, царських синів, та всіх придворних царя з племені Юди.
10 А пророка Натана, Бенаю, лицарів Давида та свого брата Соломона він не покликав.
Помазання Соломона на царство
11 Тому Натан звернувся до Вірсавії, матері Соломона, з такими словами: Чи ти чула, що Адонія, син Хаґґіти, оголосив себе царем без відома нашого володаря Давида?
12Отже, я тобі раджу: рятуй своє життя і життя свого сина Соломона.
13Йди негайно до царя Давида та скажи йому: Мій володарю, царю! Хіба ти не присягав твоїй слугині, говорячи: Твій син Соломон стане царем після мене, саме він сяде на моєму троні? Як же так, що Адонія став царем?
14А в той час, коли ти ще розмовлятимеш з царем, я ввійду за тобою і підтверджу твої слова.
15Тож Вірсавія ввійшла в царські покої, – цар у той час був дуже немічним, і йому прислуговувала шунамійка Авішаґа.
16 Коли Вірсавія схилилась й вклонилася цареві, то цар запитав: Що ти хочеш?
17Вона ж йому відповіла: Володарю мій, царю! Адже ти присягався твоїй слугині Господом
, твоїм Богом, що мій син Соломон стане царем після тебе, і що він займе твій трон!?
18Тим часом як став царем Адонія, без твого, мій володарю, царю, відома!
19 Він приніс у жертву волів, овець, вгодованих телят, запросивши на святкування усіх царських синів, священика Авіятара та начальника твоїх військ Йоава, а твого слугу Соломона не покликав.
20Тепер же на тебе, мій володарю, царю, звернені очі всього Ізраїлю, аби ти їм оголосив, хто після тебе має сісти на троні мого володаря, царя!
21Адже може статися так: як тільки мій володар, цар, відійде до своїх батьків, то мене та мого сина Соломона визнають злочинцями…
22І от, коли вона ще розмовляла з царем, прибув пророк Натан.
23І повідомили цареві, говорячи: Ось прийшов пророк Натан! Отже, він увійшов до царя і долілиць вклонився перед царем.
24Натан сказав: Мій володарю, царю, хіба ти так вирішив, що Адонія стане царем після тебе, і сяде на твоєму престолі?
25 Адже він сьогодні зійшов у долину
, й приніс у жертву багато волів, вгодованих телят і чимало овець. Він запросив усіх царських синів, начальників війська та священика Авіятара; зараз вони їдять і п’ють разом з ним, вигукуючи: Нехай живе цар Адонія!
26Тоді як мене, твого слугу, священика Садока, Бенаю, сина Єгояди, й твого слугу Соломона він не запросив.
27Невже все це відбувається за наказом мого володаря, царя, і ти не повідомив свого слугу, хто сяде після тебе на троні мого володаря, царя?
28Відповідаючи, цар Давид сказав: Покличте до мене Вірсавію. І коли вона ввійшла до царя і стала перед ним,
29 цар присягнув, запевняючи: Як живий Господь
, Який рятував моє життя від усякого лиха,
30повторюю: як я присягнув тобі Господом
, Богом Ізраїлю, говорячи, що твій син Соломон стане царем після мене, й що він зійде на мій престол замість мене, так я і вчиню сьогодні.
31 Вірсавія схилилась долілиць, поклонилася цареві й сказала: Нехай живе мій володар, цар Давид, повіки!
32Тоді цар Давид наказав: Покличте до мене священика Садока, пророка Натана та Бенаю, сина Єгояди. І коли вони стали перед царем,
33 цар дав їм такий наказ: Візьміть із собою слуг (охоронців
) вашого володаря, посадіть мого сина Соломона на мого мула і запровадьте його до Гіхону.
34Там священик Садок і пророк Натан нехай помажуть його царем над Ізраїлем, після чого засурміть у ріг, і всі проголосіть: Нехай живе цар Соломон!
35 Повертаючись, ви будете йти за ним, а він прийде й сяде на моєму троні. Так він стане царем замість мене, адже я заповідаю, аби він був правителем над Ізраїлем і над Юдою.
36Відповідаючи, Беная, син Єгояди, сказав цареві: Амінь! Нехай це затвердить Господь
, Бог мого володаря, царя!
37Так, як Господь
був з моїм володарем, царем, так нехай буде із Соломоном, і нехай Він піднесе його трон понад трон мого володаря, царя Давида!
38Після цього священик Садок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, керетійці та пелетійці пішли, й посадили Соломона на мула царя Давида, й привезли його в Гіхон.
39 Священик Садок узяв ріг з єлеєм помазання із Намету, і помазав Соломона. Далі затрубив ріг, і весь присутній
люд проголосив: Нехай живе цар Соломон!
40 Цар їхав
, а весь народ йшов за ним; люди грали на сопілках, під радісні вигуки народу, так що від їхнього голосу здригалась земля.Милість Соломона до Адонії
41 Ці радісні вигуки
почув Адонія і всі, котрі були ним запрошені, бо якраз вони закінчили бенкетувати. Почув звук рога також Йоав і запитав: Що може означати така голосна метушня у місті?
42 І коли він ще говорив, прийшов, син священика Авіятара, Йонатан. Адонія сказав: Заходь, адже ти порядна людина й приносиш добрі новини!
43Відповідаючи, Йонатан сказав Адонії: Справа в тому, що наш володар, цар Давид, поставив царем Соломона.
44Цар відправив з ним священика Садока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, разом з керетійцями та пелетійцями, які посадили його на мула царя.
45Священик Садок і пророк Натан помазали його на царя біля Гіхону; повертались звідти з вигуками радості всього міста, – цей галас, напевно, чули й ви.
46Так що Соломон уже зійшов на царський трон,
47а царські сановники вже приходили привітати нашого володаря, царя Давида, проголошуючи: Нехай твій Бог учинить ім’я Соломона славнішим понад твоє ім’я, і нехай підвищить його престол понад твій престол! І цар вклонився на своєму
ліжку.
48 Після цього цар сказав: Благословенний Господь
, Бог Ізраїлю, Який сьогодні учинив так, що один з моїх синів зійшов на мій престол, і мої очі це побачили!
49Почувши це, запрошені Адонієм гості злякались; вони встали, й кожен пішов своєю дорогою.
50 Адонія ж зі страху перед Соломоном також устав і поспіхом вхопився за роги жертовника.
51Коли Соломонові повідомили, мовляв: Злякавшись царя Соломона, Адонія тримається за роги жертовника, повторюючи: Нехай присягнеться мені сьогодні цар Соломон, що не стратить свого слугу мечем! –
52 то Соломон сказав: Якщо він буде себе вести як порядна людина, то жоден його волосок не впаде з його голови! Але якщо в ньому виявиться підступ, то він помре!
53Отже, цар Соломон послав за ним
, і його взяли від жертовника. І коли він прийшов до царя Соломона, то вклонився царю, а Соломон сказав йому: Йди до свого дому!Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
