1 Тоді, замість Амасії, Юдейський народ взяв його сина Уззію, якому було шістнадцять років, і проголосив його царем.
2Після того як цар Амасія спочив зі своїми батьками, Уззія відбудував місто Елот, повернувши його під владу Юдеїв.
3Зійшовши на царський престол у шістнадцятирічному віці, він п’ятдесят два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єхолія, з Єрусалима.
4 Він чинив те, що було до вподоби Господу
, – в усьому так, як робив його батько Амасія.
5За життя Захарії він діяв згідно з Божою волею, оскільки пророк навчав його мати Божий страх. І поки він жив за волею Господа
, Бог сприяв його успіху.
6Якось він виступив проти филистимців, і зруйнував стіни міста Ґата, стіни Явни, стіни Ашдода й побудував міста навколо Ашдода, а також в інших місцевостях филистимців.
7Бог допомагав йому у війні з филистимцями та з арабами, які мешкали в Ґур-Баалі, а також з маонійцями.
8 Аммонійці платили Уззії данину, і слава про нього поширилась аж до самого Єгипту, адже його потуга зростала.
9Уззія збудував у Єрусалимі башти: над Наріжною Брамою, над Брамою Долини та на розі стіни, зміцнивши їх.
10Він побудував також башти в пустелі й висік чимало водоймищ, оскільки в нього було багато худоби як у долині, так і на рівнині; він мав хліборобів і виноградарів у горах та в селах, тому що він любив хліборобство.
11Була в Уззії і боєздатна армія, готова на випадок війни. Вона була поділена на певні загони за своїм числом. Їхні списки були упорядковані писарем Єіїлом та урядовцем Маасеєм під керівництвом Хананії, одного з царських можновладців.
12Загальна кількість глав родин серед хоробрих воїнів становила дві тисячі шістсот осіб.
13Вони командували військовою потугою у кількості триста сім тисяч п’ятсот вправних воїнів, здатних воювати і готових прийти на допомогу цареві у війні з ворогом.
14Уззія споряджав усе військо щитами, списами, шоломами, панцирними обладунками, луками та камінням до пращі.
15 У Єрусалимі вправні майстри виготовили спеціальні військові машини для метання стріл і великого каміння. Їх встановлювали на баштах та на кутах міських стін. Слава про Уззію поширилась навіть у далекі країни, адже він дивовижним чином отримував допомогу, так що Уззія став вельми могутнім.
Покарання за гордість Уззії
16 Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти Господа
, свого Бога. Уззія ввійшов у Господній Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику.
17Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними Господніми
священиками.
18 Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння Господу
; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від Господа Бога!
19Взявши в свою руку кадильницю для кадіння, Уззія розлютився. Але в мить його обурення і гніву на священиків у Господньому
Храмі, перед очима священиків, біля жертовника для кадіння, на його обличчі виступила проказа.
20Подивились на нього первосвященик Азарія та всі інші священики, й побачили на його обличчі проказу. Вони поквапили його швидше вийти, – та він і сам поспішав вийти, зрозумівши, що Господь
його вразив.
21 З того часу цар Уззія залишався прокаженим до самої своєї смерті, й оскільки був прокаженим, мешкав в окремому домі; Уззія взагалі був відлучений від Господнього
Храму, в той час як його син Йотам, був розпорядником у царському палаці й правив народом краю.
22 Про всю іншу діяльність Уззії, – від початку й до кінця, – описано пророком Ісаєю, сином Амоса.
23Нарешті Уззія спочив зі своїми батьками, і його поховали біля його прабатьків на кладовищі царських гробниць, бо сказали: Він був прокаженим. Замість нього став царем його син Йотам.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.