БУТТЯ 21 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

21Народження Ісаака

1 Господь

відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив Господь

Саррі так, як сказав.

2 Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – саме тієї пори, на яку вказав йому Господь під час зустрічі

.

3 І назвав Авраам свого сина, який в нього народився від Сарри, Ісааком.

4 А на восьмий день Авраам обрізав свого сина Ісаака, як і заповів йому Бог.

5Авраамові виповнилось сто років, коли народився в нього син Ісаак.

6 Сарра ж сказала: Причину для сміху учинив мені Бог; хто лише почує – сміятиметься зі мною.

7 Хто би сказав Авраамові, – додала вона, – що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже в його старості я народила сина!

8Підросло дитя й було відлучене від материнських

грудей. В день, коли був відлучений від грудей Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.

9Сарра побачила, як син Агари-єгиптянки, якого та народила Авраамові, насміхається над Ісааком,

10 і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не стане спадкоємцем разом

із моїм сином Ісааком.

11Надто жорстоким видалось Авраамові рішення Сарри

щодо його сина.

12 Але Бог сказав Авраамові: Нехай пропозиція Сарри

відносно дитини і рабині не засмучує тебе. В усьому, що скаже тобі Сарра, погоджуйся, бо саме

в Ісаакові продовжиться твоє потомство.

13Також і від сина рабині виведу народ, бо й він – твоє насіння.

Вигнання Агарі та Ізмаїла

14 Тож встав уранці Авраам, узяв хліб та бурдюк води й дав Агарі, поклавши на її плечі, і з дитиною відіслав. Пішла вона й заблукала в пустелі Беер-Шева.

15Незабаром закінчилася вода в бурдюку, тому, покинувши дитину під одним з кущів,

16вона відійшла, сіла навпроти десь на відстані пострілу з лука й сказала: Не можу бачити, як вмирає дитина. Щойно сіла неподалік, як закричав, плачучи хлопчина.

17Почув Бог голос дитини, і кликнув з неба Божий ангел до Агари, і сказав їй: Що з тобою, Агаро? Не бійся, Бог почув голос хлопчини з місця

, де він знаходиться.

18 Тож встань, візьми хлопця і доглядай за ним. Адже Я виведу від нього великий народ.

19Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою. Пішла, наповнила бурдюк водою і дала дитині пити.

20Бог був із хлопчиною. Він виріс, оселився в пустелі та став стрільцем-лучником.

21 Отже, Ізмаїл

замешкав у пустелі Паран; його мати взяла синові дружину з єгипетського краю.

Договір Авраама із Авімелехом

22 У той час Авімелех і полководець його війська Піхол сказали Авраамові: Бог із тобою в усьому, що ти робиш.

23 Тому присягнись тепер мені тут Богом, що не вчиниш зла ні мені, ні моїм, ні їхнім нащадкам, але доброзичливість, яку я виявив тобі, виявлятимеш мені та краю

, в якому ти оселився.

24Авраам відповів: Я присягаюсь!

25 І все ж поскаржився Авраам Авімелехові за криницю води, яку відібрали слуги Авімелеха.

26Авімелех відповів: Я не знаю, хто вчинив таку річ. Ти мені про це

не сповістив, а я також

не чув, – хіба що сьогодні.

27 Тоді Авраам дав Авімелехові овець і телят, й вони уклали між собою Заповіт.

28Авраам поставив окремо сім ягниць зі своєї

отари.

29Авімелех спитав Авраама: Що це за сім овечок, яких ти поставив окремо?

30Авраам відповів: Цих

сім овечок ти приймеш від мене, аби вони стали

свідоцтвом, що цю криницю викопав я.

31Тому й названа ця місцевість Беер-Шева (Вірсавія), оскільки там вони обидва присягнулись.

32Так уклали вони у Вірсавії Заповіт. Авімелех і полководець його війська Піхол повернулися до филистимського краю.

33Авраам посадив у Вірсавії тамарискове дерево і прикликав там Ім’я Господа

, Вічного Бога.

34 Прожив Авраам у филистимському краї досить довго.