1 Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона і сказали: Господь
, Бог Ізраїлю, так сказав: Відпусти Мій народ, і хай вони влаштують для Мене свято в пустелі!
2 Але фараон сказав: Хто такий Господь
, щоб я прислухався до Його голосу та відпустив Ізраїль? Я Господа не знаю, тому Ізраїлю не відпущу!
3 А вони кажуть: Бог євреїв зустрівся з нами! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести там
жертву Господу, нашому Богові, аби не спіткали нас якась пошесть чи меч.
4Та єгипетський цар відповів їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відволікаєте народ від його праці? Повертайтеся до своїх справ!
5 Тепер народу на цій землі стало багато, – продовжував фараон, – а ви відволікаєте людей
від їхньої праці.Посилення знущань над народом
6Того ж дня наглядачам над народом і начальникам фараон наказав:
7Більше не давати людям соломи для виготовлення цегли, як було вчора й позавчора. Нехай вони йдуть і самі знаходять для себе солому!
8А норма виготовлення цегли для них має бути така, яка була вчора чи позавчора. Не зменшуйте її, адже вони бездіяльні! Тому й кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!
9Нехай праця цих людей стане важчою, і хай за неї дбають, а порожніми балачками не займаються!
10Тож наглядачі та начальники народу вийшли і сказали людям те, що звелів фараон: Я не буду вам більше давати соломи!
11Ви йдіть і самі збирайте собі солому, де лише знайдете, а норма вашого виробітку не зменшується.
12 І порозходились люди по всій єгипетській землі, щоби збирати стерню замість соломи.
13Наглядачі ж квапили їх, наказуючи: Виконуйте вашу норму
роботи, призначену на кожний день, так само, як і тоді, коли у вас була солома!
14Наглядачів з Ізраїльських синів, яких призначили над людьми
, наглядачі фараона били, дорікаючи: Чому ви не виготовили сьогодні визначеної вам кількості цегли, як було вчора й позавчора?
15Тому наглядачі з Ізраїльських синів прийшли і заволали до фараона такими словами: Чому ти чиниш так зі своїми рабами?
16Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу нам наказують виготовляти! Дивись, як твоїх рабів побили, і винуватий твій народ.
17 Фараон
відповів їм: Ви ліниві і бездіяльні! Тому й кажете: Підемо та принесемо жертву Господу.
18 А зараз ідіть і працюйте! Соломи і надалі
вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви будете виготовляти!
19 Отже, наглядачі з Ізраїльських синів побачили, що вони опинились
в скрутній ситуації, оскільки їм наказували: Не зменшуйте виробництва цегли, призначеної вам на день.
20Коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея та Аарона, які стояли, очікуючи їх,
21 тому дорікнули їм: Нехай спогляне на вас Господь
і хай осудить, бо ви зробили ненависним наш дух перед фараоном і його слугами. Ви дали йому в руки меча, аби нас повбивати.Господь обіцяє визволення
22Тож Мойсей звернувся до Господа
зі словами: Господи, чому Ти допустив лихо цьому народові? І для чого Ти послав мене?
23Адже відтоді, як я з’явився перед фараоном, щоб говорити від Твого імені, він кривдить цих людей. Свого ж народу Ти досі не визволив.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.