1 З Еліма вся громада Ізраїлю вирушила далі. А п’ятнадцятого дня другого місяця, – відтоді як ізраїльтяни вийшли з єгипетської землі, – вони прийшли в пустелю Сін, що між Елімом та Сінаєм.
2 У пустелі вся громада Ізраїльтян почала нарікати на Мойсея та Аарона.
3 Ізраїльські нащадки говорили їм: О, коли б ми повмирали від руки Господа
в єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита! Ви ж вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!
4Тоді Господь
сказав Мойсеєві: Я дам вам хліб з неба. Люди виходитимуть і щодня збиратимуть, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати їх, чи ходитимуть вони в Моїм Законі, чи ні.
5Шостого дня нехай вони приготують те, що зібрали. Виявиться, що зібраного
буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.
6Тож Мойсей і Аарон звернулись до всіх Ізраїльтян з такими словами: Увечері ви дізнаєтеся, що саме
Господь вивів вас із єгипетського краю,
7 а вранці побачите Господню
славу, тому що Він почув ваше нарікання на Господа. А ми хто такі, що ви нарікаєте на нас?
8 Далі Мойсей наголосив: Господь
дасть вам увечері спожити м’ясо, а вранці отримаєте хліба досита. Господь почув ваші слова нарікання на Нього! А ми хто такі? Ваше нарікання не на нас, але на Господа!
9Ааронові Мойсей сказав: Промов до всієї ізраїльської громади: Підійдіть до Господа
, оскільки Він почув ваші нарікання!
10 Коли Аарон промовляв до всієї громади ізраїльтян, сталося неймовірне
: повернувшись у бік пустелі, люди побачили Господню славу, що з’явилась у хмарі.
11І Господь
заговорив до Мойсея, кажучи:
12Я почув нарікання нащадків Ізраїля. Скажи їм: Під вечір будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я – Господь
, ваш Бог!
13 Настав вечір, налетіли перепели і покрили табір. А вранці довкола табору випала роса.
14 Коли ж роса зійшла, на поверхні пустелі з’явилось щось дрібне, як крупи, дрібне, наче іній на землі.
15 Побачивши це, Ізраїльтяни запитали один одного: Що це? Адже вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь
дав вам на поживу.
16Це і є саме те, про що говорив Господь
: Тож нехай кожний збирає його за кількістю осіб – гомер на особу. Збиратимете на кожну людину за кількістю душ, що проживають у вашому наметі.
17Ізраїльські нащадки так і зробили, – хто зібрав більше, а хто менше.
18 Та коли міряли гомером, то не мав надлишку той, хто зібрав багато, як і той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожен збирав відповідно до потреби і кількості у нього їдців.
19Мойсей попередив усіх: Хай ніхто не залишає того до ранку!
20Але Мойсея не всі
послухали. Дехто залишив його до ранку, тому завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей розсердився на них.
21 Люди
збирали його рано-вранці – кожний відповідно до кількості у нього їдців. Коли ж припікало сонце, воно тануло.
22Шостого дня виявилося, що хліба зібрали вдвічі більше – по два гомери на кожного. Всі старійшини громади прийшли й доповіли про це
Мойсеєві.
23А він сказав їм: Це те, про що говорив Господь
. Завтра день спочинку – свята субота для Господа. Що маєте пекти, печіть, і що хочете варити, варіть. А все, що зостанеться, залишіть собі до ранку.
24Тож залишили його на наступний день, як звелів Мойсей. Воно не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися.
25 Тому Мойсей сказав: Їжте його сьогодні, адже сьогодні субота для Господа
. Нині на полі ви його не знайдете.
26Шість днів збиратимете, а сьомого дня, в суботу, його не буде.
27Але виявилося, що сьомого дня дехто з народу вийшов збирати, проте вони нічого не знайшли.
28Тоді Господь
сказав Мойсеєві: Доки ви будете відмовлятися виконувати Мої Заповіді та Мої Закони?
29 Майте на увазі, що Господь
дав вам суботу, тому шостого дня Він дає вам хліба на два дні. Нехай сьомого дня ніхто не виходить зі свого місця, а залишається в себе.
30І народ сьомого дня відпочивав.
31 Рід Ізраїля назвав хліб з неба
: манна. Вона була біла, як насіння коріандру, а її смак, як у коржа з медом.
32Мойсей сказав: Ось те, що заповідає Господь
: Візьміть повний гомер манни, аби її зберегти для ваших наступних поколінь. Вони мають бачити хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів з єгипетського краю.
33 Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми посудину, насип туди повний гомер манни і поклади її на зберігання перед Господом
для наших наступних поколінь.
34Як і заповів Господь
Мойсеєві, Аарон поставив манну перед Скинією Свідчення на зберігання.
35 Ізраїльтяни їли манну сорок років, доки вони не прийшли до заселеної землі. Вони харчувались манною, доки не перейшли кордон ханаанського краю.
36А гомер – це десята частина ефи.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
