1 Посилайте ягнят до володаря краю із Сели в пустелі, на гору дочки Сіону.
2Адже дочки Моава уподібняться пташенятам, що випали з гнізда, і опинилися біля бродів Арнону.
3Дай пораду, прийми рішення, і своєю тінню в ясний
полудень вкрий, як уночі, – сховай вигнанців й не видавай біженців.
4Нехай поживуть у тебе моавські втікачі, стань для них укриттям від грабіжника. Адже не стане мучителя й припиниться знищення, – зникне той, хто топтав нашу
землю.
5 Тоді утвердиться престол милосердям, і на ньому сидітиме справедливий суддя, котрий дбатиме про дотримання закону, – він діятиме справедливо в Давидовому наметі.
6 Ми чули про зарозумілість Моава, і як він у своїй гордині й чванливості злісно пишається собою, але всі його вихваляння – порожнє белькотання.
7 Тому Моав ридатиме за Моавом (за собою
), – усі його люди плакатимуть, – голоситимуть за виноградними паляницями Кір-Харесета, який цілковито зруйнований.
8Хешбонські поля та виноградники Сівми спустошені
. Правителі народів знищили її виноградники, які сягали аж до Язера, – простягались далі в пустелю! Їхні добірні лози розростались аж за море.
9Тому і я оплакуватиму разом із Язером виноградники Сівми, – орошу своїми сльозами Хешбон і Елеале, оскільки на твої жнива і на твоє збирання плодів припадають бойові крики ворога.
10 Замовкли в садах радість і веселощі, а у виноградниках вже не чути голосу пісень і радісних вигуків; вже не чавлять виногрон у виноградних чавильнях. Я (Господь
) припинив усі веселощі.
11 Тому-то й стогне моє нутро над долею Моаву, як звук гусел, – моє серце ридає над Кір-Харесом.
12 І хоч виходитиме Моав на узвишшя і до знесилення молитиметься у своїй святині, йому це не допоможе.
13Таке слово провістив Господь
про Моав раніше.
14 Тепер же Господь
говорить такі слова: рівно за три роки, відповідно до року наймита, (день у день) слава Моаву з усім його велелюддям буде зневажена, а залишок буде дуже малим і незначним.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.