2 ХРОНІК 5 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

5Перенесення Ковчегу Заповіту до Господнього Храму

1 Коли Соломон закінчив усю працю щодо спорудження Храму Господа

, то Соломон вніс святі дари свого батька Давида, зокрема: золото, срібло та всі інші речі й посуд; все це він поклав у скарбницю Божого Храму.

2Після цього Соломон зібрав Ізраїльських старійшин, усіх глав племен та начальників батьківських родин Ізраїлю в Єрусалим, аби перенести Ковчег Господнього

Заповіту з Міста Давида, тобто з Сіону.

3Таким чином зібрались у царя всі

мужі Ізраїлю відзначити сьомого місяця свято.

4Коли прибули всі старійшини Ізраїлю, левіти підняли Ковчег

5і понесли Ковчег разом із Наметом Зборів та з усіма святими предметами, що були в Наметі. Все це несли священики та левіти.

6А цар Соломон разом з усією громадою Ізраїлю, що зібралась у нього перед Ковчегом, приносили в жертву овець та волів у такій кількості, що не можна було

порахувати й записати, – так їх було багато.

7Тож священики внесли Ковчег Господнього

Заповіту на його місце, у внутрішнє Святилище Храму, у Святе Святих, під крила херувимів.

8Херувими простягали свої крила над тим місцем, де, нарешті, стояв Ковчег, – херувими покривали сам Ковчег та його держаки зверху.

9Держаки були такі довгі, що кінці держаків Ковчега було видно тим, що стояли спереду в Святому (відділенні

), проте знадвору їх не було видно. Там вони і до сьогодні.

10 У середині Ковчега не було нічого, крім двох скрижалів, які туди поклав Мойсей на Хориві, коли Господь

укладав Свій Заповіт

з Ізраїльтянами після їх виходу з Єгипту.

11 Так сталося, що коли священики виходили зі Святилища, – адже всі зібрані там священики, незалежно від своєї череди (зміни

), були освячені, –

12 коли всі левіти-хористи на чолі з Асафом, Геманом, Єдутуном та їхніми синами й братами, одягнуті в одежі з

вісону, стояли зі східного боку від жертовника й співали в супроводі цимбалів, цитрів та арф, сто двадцять священиків, трубили в труби;

13 коли звуки їхніх труб разом з голосами тих, що співали, зливались в одну злагоджену мелодію хвали та прославлення Господа

; і коли в супроводі труб, цимбалів та інших музичних інструментів всі заспівали, прославляючи Господа

, бо Він достойний і Його милосердя вічне, – Храм Господній

, усе Святилище

сповнилось хмарою Його слави!

14 Тому священики не могли далі стояти і

здійснювати служіння через ту хмару, оскільки Господня

слава заповнила Божий Храм.