ІВАНА 4 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

4Ісус залишає Юдею

1 Як тільки Ісус дізнався, що фарисеї почули, що Він збирає та хрестить більше учнів, ніж Іван, –

2 хоч Сам Ісус не хрестив, а лише

Його учні, –

3 то Він залишив Юдею і знову пішов до Галилеї.

Розмова Ісуса з жінкою‑самарійкою

4 Потрібно Йому було перейти через Самарію.

5 Він приходить до самарійського міста, що називається Сихар, поблизу поля, яке Яків дав своєму синові Йосифу.

6Була там криниця Якова. Ісус, втомившись з дороги, сів отак біля криниці. Було десь близько шостої години.

7Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися!

8 Учні ж Його пішли в місто, щоб купити їжі.

9Тоді жінка‑самарійка промовила до Нього: Як Ти, будучи юдеєм, просиш пити в мене, коли я – жінка‑самарійка? Адже юдеї не спілкуються із самарійцями!

10 Ісус у відповідь сказав їй: Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, що говорить тобі: Дай мені напитися! – ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води.

11 Каже йому жінка: Пане, Ти не маєш відра, а криниця глибока, звідки маєш живу воду?

12 Хіба Ти більший за нашого батька Якова, який дав нам криницю: і сам з неї пив, і сини його, і худоба його?

13У відповідь Ісус сказав їй: Кожний, хто п’є цю воду, буде спраглий знову,

14 а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

15 Каже Йому жінка: Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати!

16Говорить їй [Ісус]: Іди, поклич свого чоловіка і приходь сюди.

17У відповідь жінка сказала Йому: Не маю я чоловіка. Каже їй Ісус: Добре ти сказала, що не маєш чоловіка,

18бо п’ятьох чоловіків ти мала, і той, якого нині маєш, не є твоїм чоловіком. Це ти правду сказала.

19 Каже жінка Йому: Пане, я бачу, що Ти – Пророк.

20 Наші предки поклонялися на цій горі, а ви кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно поклонятися.

21 Ісус промовив до неї: Жінко, вір Мені, що надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятися Отцеві.

22 Ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте; ми ж поклоняємося Тому, Кого знаємо, бо спасіння від юдеїв.

23 Але надходить час, – і вже

тепер він є, – коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників.

24 Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині.

25 Відказує Йому жінка: Знаю, що прийде Месія, Який називається Христос; коли Він прийде, то сповістить нам усе!

26 Каже їй Ісус: Це Я – Той, Хто говорить з тобою!

27І тоді надійшли Його учні й дивувалися, що Він розмовляв із жінкою. Однак ніхто з них не спитав: Чого хочеш? – або: Чому розмовляєш з нею?

28А жінка залишила своє відро, пішла до міста й каже людям:

29 Ходіть і подивіться на Чоловіка, Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос?

30Вони вийшли з міста й пішли до Нього.

31 Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж!

32 Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте.

33 Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти?

34 Каже їм Ісус: Моя пожива – чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу.

Ниви готові для жнив

35 Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив.

36 Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне.

37 Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне.

38Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю!

Самарійці увірували в Христа

39 Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила.

40 Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то

просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні.

41Значно більше повірило через Його слово.

42 Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він – справжній Спаситель світу, [Христос].

Ісус знову приходить у Галилею

43 А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї,

44 бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.

45 Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.

Зцілення сина придворного

46 Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. В Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав.

47Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті.

48 А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите!

49Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!

50 Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.

51 Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.

52 Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка.

53 Тож батько зрозумів, що то була якраз та

година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.

54 Це вже було друге чудо, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.