1 Третього року перського царя Кіра, Даниїлові, якого називали Валтасар, було об’явлено Слово, і це Слово правдиве про велику боротьбу. Даниїл зрозумів це Слово, бо його значення відкрилось у видінні.
2У той час я, Даниїл, був у жалобі три тижні буквальних днів.
3Улюбленої їжі я не їв, а м’яса та вина навіть
не брав у рот. Я не намащувався пахощами аж до закінчення трьох тижнів-днів.
4Двадцять четвертого дня першого місяця, коли я був на березі великої ріки Тигр,
5 то, звівши свої очі, я побачив Мужа, одягненого у лляний одяг. Він був підперезаний поясом з чистого уфазького золота.
6 Його тіло було подібне до топаза, а Його обличчя, – наче сяйво блискавки. Його очі були подібні до яскравих світильників, а Його руки і Його ноги – як відполірована до блиску мідь; звук Його голосу був потужним, як гомін великого натовпу.
7І тільки я, Даниїл, бачив те видіння, – люди, котрі були зі мною, не бачили цього явища, натомість великий жах охопив їх, – вони повтікали й поховались.
8 Я залишився один, і споглядав те велике видіння, – сили мене залишили, моє обличчя змінилося до невпізнанності, і я ледве тримався.
9І тут я почув голос Його слів, – і щойно я почув Його слова, то впав, як непритомний, і лежав
долілиць на землі.Ангел пояснює Даниїлу, що буде з народом в останні дні
10Та ось до мене доторкнулась якась рука, і підвела мене так, що я став на свої коліна й сперся на долоні моїх рук.
11 Тоді ангел сказав мені: Даниїле, улюблений муже, вважай на слова, які я скажу тобі, й стань на свої ноги там, де ти є, бо я посланий тепер до тебе. І коли він говорив до мене ці слова, я, тремтячи, піднявся.
12Тоді він промовив до мене: Не бійся, Даниїле! Адже з першого дня, коли ти вирішив зрозуміти, упокорившись перед своїм Богом, твої слова були почуті, і з приводу твоїх слів я прийшов.
13 Володар перського царства протистояв мені двадцять один день, але Михаїл, перший з верховних владик, – прийшов мені на допомогу, коли я залишився з царями Персії.
14 Тому я прийшов, аби пояснити тобі, що буде з твоїм народом в останні дні, бо видіння стосується майбутнього.
15І коли він говорив до мене ці слова я, схилившись своїм обличчям до землі, мовчав.
16 Раптом хтось, подібний до людини, доторкнувся до моїх уст. Я почав говорити і промовив до того, хто стояв переді мною: Володарю мій, це видіння викликало в мене біль, і я не маю жодної сили.
17Як же мені, недостойному слузі мого господаря, розмовляти з таким володарем, як ти? Адже зараз я не маю сили, і навіть дихати важко.
18Тоді той, що подібний до людини, доторкнувся до мене і підбадьорив мене,
19 промовивши: Не бійся, улюблений муже, мир тобі! Будь мужнім, будь сильним! І поки він так говорив зі мною, я відчув приплив сил і сказав: Говори, мій Володарю, адже ти мені додав сили.
20 А він запитав: То тепер ти знаєш, чому я до тебе прийшов? Однак, незабаром я повинен повернутися, щоби далі боротися з володарем Персії. Коли ж я відійду, з’явиться володар Греції.
21 Але зараз я тобі сповіщу написане в Книзі Істини, і немає нікого, хто б мене підтримав у цій боротьбі, крім Михаїла, вашого Владики.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.