ПРИТЧІ 30 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

30Слова Яґура

1Слова Аґура, сина Якея, массеянина. Слово цього мужа до Ітієла, – до Ітієла і Укала.

2Насправді, я найнерозумніший з людей, і людського пізнання в мене немає.

3Мудрості я не навчався і знання святих не маю.

4 Хто піднявся на небо і зійшов? Хто втримав вітер у жмені? Хто загорнув воду в одежу? Хто встановив усі межі землі? Яке Його Ім’я і яке ім’я Його Сина, – скажи

, якщо знаєш?

5 Кожне Боже слово чисте; Він – щит для тих, хто шукає в Нього захисту.

6 Не додавай до Його слів нічого

, аби Він не докорив тобі, і ти не став неправдомовцем.

7Двох речей я прошу в Тебе, – не відмов мені, перш ніж я помру:

8 Віддали від мене марноту і обманливе слово; убогості і багатства не давай мені, а годуй мене за потребою щоденним

хлібом.

9 Щоб, маючи достаток, я не зрікся Тебе

і не сказав: Хто такий

Господь

? Або, збіднівши, я не почав

красти і не зневажив Імені мого Бога.

10Не оскаржуй слуги перед його господарем, щоби він тебе не прокляв, і ти не став винуватим.

11Є нащадок, який проклинає свого батька і не благословляє своєї матері.

12Є нащадок, який вважає себе чистим, тоді як насправді

від бруду свого він не очистився.

13Є нащадок із зарозумілим поглядом і піднятими догори повіками,

14а є нащадок, у якого зуби, як мечі, а щелепи – як сікачі, щоби пожирати вбогих на землі та принижених серед людей.

15 У ненажерливості є дві дочки: Дай! Давай! Навіть три ненаситних, а то й чотири, які ніколи

не скажуть: Досить!

16 Шеол, неплідна утроба, спрагла земля, і вогонь, який також

не скаже: Досить!

17 Проте, око, що глузує з батька і не слухає матері, виклюють ворони з долини, або з’їдять орлята.

18Три речі

незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію:

19орлиних доріг у небі, зміїної дороги на скелі, дороги корабля у відкритому морі і дороги мужчини до дівчини.

20Така ж дорога і

жінки, котра чинить перелюб: вона наїлася (задовольнилась

), обтерла свої уста і каже: Я нічого поганого не вчинила.

21Від трьох речей

трясеться земля, а взагалі чотирьох вона не може переносити:

22раба, який стає царем; нерозумного, який досхочу наїдається хліба;

23 повію, яка виходить заміж, і невільницю, яка займає місце своєї господині.

24А ось чотири маленькі істоти

на землі, які мудріші за деяких мудреців з людей:

25 мурашки – народ не сильний, але вони влітку роблять собі запаси їжі;

26гірські кролики – слабке плем’я, проте в скелі роблять свої помешкання;

27сарана царя не має, однак всі вирушають шеренгами;

28павук, до якого можна доторкнутись руками, але він буває і в царських палатах.

29І ще є три істоти, які мають легку ходу, – та навіть

чотири, які величаво ступають:

30лев, найсильніший серед звірів, – не поступиться ні перед ким;

31 кінь і козел, а також цар серед свого народу.

32 Якщо ти у своїй зарозумілості учинив безумство й знову

задумав зло, то затули

уста рукою,

33бо як збивання молока дає масло, а удар в ніс спричиняє кровотечу, так само спалах гніву викликає сварку.