1Так сталося, що в похилому віці Самуїл призначив суддями Ізраїлю своїх синів.
2 Ім’я найстаршого сина було Йоель, а молодшого звали Авієм. Вони були суддями у Вірсавії.
3 Але його сини не пішли його дорогою, а потягнулись за наживою, – брали хабарі, а тому викривляли правосуддя.
4 Тому зібрались усі Ізраїльські старійшини, прийшли до Самуїла в Раму, і
5 сказали йому: Ось ти вже в похилому віці, а твої сини не йдуть твоїми слідами, тому постав над нами царя, аби він нами правив, як це є в усіх народів!
6 Проте Самуїлові не сподобалось те, що вони просили, мовляв: Постав нам царя, аби він нами правив! Тож Самуїл звернувся в молитві до Господа
.
7А Господь
так відповів Самуїлові: Прислухайся до голосу народу та до всього, що вони тобі кажуть, адже не тебе вони відкинули, але вони знехтували Мною, аби Я не був їхнім царем.
8Адже як вони поводились завжди, – з тих пір, коли Я їх вивів з Єгипту, й дотепер, – вони залишали Мене, аби служити іншим богам; так вони чинять і з тобою.
9Однак, зараз послухайся їхнього прохання, але обов’язково застережи їх, пояснивши їм права царя, який царюватиме над ними!
10Тож Самуїл переказав усі Господні
слова народові, який домагався від нього царя.
11Він сказав: Ось такі будуть права царя, який царюватиме над вами: Він буде забирати ваших синів і приставить до своїх колісниць та до своїх коней, й вони (сини
) бігатимуть перед його колісницею.
12Він призначить над ними своїх тисячників та сотників; накаже їм орати його поле, жати його хлібні ниви, виготовляти його військову зброю та знаряддя до його колісниць.
13Він забиратиме ваших дочок, аби виготовляли парфуми, працювали кухарками та пекарями.
14 Він забере ваші кращі поля, ваші виноградники й ваші оливкові сади, та віддасть своїм слугам.
15З вашого врожаю зерна і ваших виноградників він братиме десятину (податок
), аби було з чого платити своїм царедворцям та своїм слугам.
16Ваших найкращих слуг та ваших слугинь, ваших найсильніших молодих людей і ваших ослів він забиратиме і залучатиме до праці в своєму господарстві.
17Він також оподаткує ваші отари десятиною, а ви самі будете йому служити.
18І якщо в той час ви будете нарікати з приводу діянь вашого царя, котрого ви собі обрали, Господь
вам не відповідатиме…
19Але люди не захотіли далі слухати застережень Самуїла, й сказали: Ні, нехай-таки над нами буде цар!
20 Ми хочемо бути такими, як усі народи, – нехай наш цар нас судить, править нами й провадить наші війни!
21Самуїл вислухав усі слова народу, і переказав їх Господу
.
22 А Господь
сказав Самуїлові: Виконай їхнє бажання, і постав їм царя! Тоді Самуїл сказав Ізраїльським мужам: Повертайтесь кожен у своє місто!Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
