ЛУКИ 23 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

23Ісус перед Пилатом

1 І встали всі вони, й повели Його до Пилата.

2 Почали Його звинувачувати, кажучи: Ми знайшли Цього, Який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він – Сам Христос, Цар.

3Пилат запитав Його, кажучи: Ти є Цар юдеїв? А Він у відповідь сказав йому: Ти кажеш!

4 Пилат же сказав первосвященикам і юрбі: Жодної вини я не знаходжу в Цій Людині.

5 Та вони ще наполегливіше твердили, запевняючи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди.

6 Пилат, почувши це, запитав, чи Він галилеєць.

7 Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі.

Ісус перед Іродом

8 Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку.

9 Ставив Йому багато запитань, але Він нічого йому не відповідав.

10Первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його.

11 Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата.

12Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою.

Засуджений на смерть

13Пилат, покликавши первосвящеників, начальників та людей,

14 сказав їм: Привели ви мені Цю Людину як Того, Хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у Цій Людині жодної провини з того, в чому Її обвинувачуєте.

15 Так само й Ірод, який повернув Його нам. Отже, нічого вартого смерті Він не зробив;

16 тож, покаравши Його, відпущу.

17 [Треба ж було йому щосвята відпускати їм когось одного].

18 Та вони всі разом закричали, вигукуючи: Візьми Цього, а відпусти Варавву!

19 Варавва

був ув’язнений за якийсь заколот у місті й за вбивство.

20А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них.

21 Та вони кричали, вигукуючи: Розіпни, розіпни Його!

22 Тож він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу.

23Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні [та первосвящеників] перемогли.

24 І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами:

25 відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був посаджений до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю.

Ісуса ведуть на розп’яття

26 І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який йшов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест.

27 Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його.

28 Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми,

29 бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували.

30 Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! – і горбам: Покрийте нас!

31 Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?

32І вели з Ним на страту також інших двох злочинців.

Розп’яття Ісуса

33 І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців – одного праворуч, а другого – ліворуч.

34 Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб.

Глузування з розп’ятого Ісуса

35 А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець!

36 Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет

37і казали: Якщо Ти – юдейський Цар, спаси Себе!

38Над Ним був напис, [зроблений грецьким, латинським та єврейським письмом]: Це – Цар юдеїв.

Молитва розбійника на хресті

39 Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!

40 А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений?

41 Але ми – справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив!

42 І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!

43 А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!

Смерть Ісуса

44 І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі – до дев’ятої години;

45 померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє.

46 Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа.

47 Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: Справді, праведний був Цей Чоловік!

48 Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе

в груди й верталися.

49 На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галилеї.

Поховання Ісуса

50 Один чоловік, на ім’я Йосип, який був радником, людина добра й праведна,

51 з юдейського міста Ариматеї, – не пристав до ради та до їхньої справи, бо

він очікував Божого Царства;

52підійшовши до Пилата, він попросив тіло Ісуса;

53 знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.

54Була п’ятниця, і надходила субота.

55 А жінки, котрі йшли слідом, – ті, які прибули з Ним із Галилеї, – побачили гріб і як було покладене Його тіло.

56 Повернувшись, вони приготували пахощі та миро, а в суботу спочивали, згідно із заповіддю.