1 ХРОНІК 12 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

12Перші воїни приєднуються до Давида

1А далі ті воїни, котрі приєднались до Давида в Ціклазі, – ще тоді, коли він переховувався від переслідувань Саула, Кішового сина. Вони також хоробрі воїни, що воювали з Давидом.

2 Озброєні луками, вони вміли також з пращі пускати каміння й влучно стріляти як правою, так і лівою рукою. Всі вони були одноплемінниками Саула з Веніямінового племені.

3Їх очолював Ахієзер, а потім Йоас, сини Шемеї, з Гіви. Далі Єзіїл та Пелет, сини Азмавета; Берах і Єгу з Анатота;

4Ішмайя, ґівеонієць, – найсильніший з тридцяти, а тому ватажок над тридцятьма;

5Єремія, Яхазіел, Йоханан та Йозавад із Ґедери;

6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія і харуфієць Шефатія;

7Елкана, Їшшія, Азареїл, Йоезер та Яховам, з роду

Корея;

8Йоіл і Зевадія, сини Єрохама, з Ґедори.

Прибічники Давида із племені Ґада

9Із племені Ґада прийшли до Давида в його сховище в пустелі хоробрі лицарі, вправні у битві воїни, озброєні щитами та списами. З вигляду вони були подібні до левів, і швидкі, наче сарни на горах.

10На чолі їх був Езер, другим – Овадія, третім – Еліяв;

11четвертим – Мішманна, п’ятим – Єремія;

12Аттай був шостим, Еліїл – сьомим;

13Йоханан був восьмим, Елзавад – дев’ятим;

14Єремія – десятим, Махбаннай – одинадцятим.

15Отже, всі вони були з Ґадових нащадків, воєначальники в своєму племені

. Рангом нижчий командував сотнею, а вищий – тисячею.

16Вони були тими, що перейшли Йордан у першому місяці, коли ріка виступає з берегів і затоплює береги, порозганяли всіх мешканців долини на східному і на західному берегах.

Прибічники Давида із племені Веніяміна

17До Давида, у його сховище, прийшли й деякі нащадки Веніяміна та Юди.

18 Давид вийшов до них, і звернувся до них з такими словами: Якщо ви прийшли до мене з мирними намірами, аби мені допомагати, то я всім своїм серцем буду з вами, але якщо для того, щоб мене підступно зрадити і видати моїм ворогам, хоча мої руки чисті від усякого обману і підступу, то нехай Бог наших батьків це бачить і розсудить!

19 Тоді Дух огорнув Амасая, який стояв на чолі тридцятьох, і він промовив

: Твої ми, Давиде! Ми з тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тобі, і мир нехай буде з твоїми побратимами, адже тобі допомагає Сам твій Бог! І Давид прийняв їх, призначивши командирами загонів.

Прибічники Давида із племені Манассії

20До Давида приєднались і декотрі з племені Манассії, ще тоді, коли він погодився йти на війну з филистимцями проти Саула. Але Давид тоді не став їм у пригоді, оскільки филистимські князі, порадившись між собою, відіслали його, сказавши: Ціною наших голів він повернеться до свого володаря Саула.

21Отже, коли він повертався назад у Ціклаґ, до нього від Манассії приєднались Адна, Йозавад, Єдіяїл, Михаїл, другий Йозавад, Елігу та Ціллетай, – вони були командирами над тисячами Манассії.

22Вони допомогли Давидові в боротьбі з загонами злочинців, оскільки всі були хоробрими воїнами, а потім стали командирами військових підрозділів.

23Адже щодня все більше людей приєднувались до Давида, щоб йому допомагати, доки його військо не стало

великим, як Божий табір.

Військо Давида в Хевроні

24А ось число воєначальників, які прибули до Давида в Хеврон, аби перекласти на нього царське достоїнство Саула у відповідності з Господнім

словом.

25Від нащадків племені Юди, озброєних щитами і списами, прибуло шість тисяч вісімсот воїнів, спроможних воювати.

26Від нащадків племені Симеона хоробрих воїнів, здатних провадити битви, було сім тисяч сто.

27Від нащадків Левія – чотири тисячі шістсот.

28Навіть сам Єгояда, глава нащадків Аарона, очолив три тисячі сімсот воїнів.

29Так само й хоробрий юнак Садок зі своєю родиною, що налічувала двадцять два воєначальника.

30Із синів Веніяміна, – одноплемінників Саула, – три тисячі, з яких до цього більша частина залишалась вірною родині Саула.

31 Із синів Єфрема – двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних мужів у своїх батьківських родинах.

32З половини племені Манассії – вісімнадцять тисяч, з яких кожен був названий по імені, аби бути присутніми на сходженні Давида на царський престол.

33Від синів Іссахара, котрі мали розуміння часу і знали, що і коли слід чинити Ізраїлю, було двісті воєначальників, зі своїми одноплемінниками, які беззаперечно виконували їхні накази.

34Із Завулонових синів, здатних до бою, які вміли володіти всякою зброєю п’ятдесят тисяч одностайно вишикувались у бойові лави.

35Від Нефталима – тисяча воєначальників, а з ними воїнів, озброєних щитами та списами, – тридцять сім тисяч.

36Від Данових нащадків – двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, готових воювати.

37Від Асира – сорок тисяч воїнів, вишикуваних у бойові лави, готових поповнити військо.

38А з іншого (східного) боку Йордану, – від племен Рувима, Ґада та від половини племені Манассії в повному бойовому спорядженні, прибуло сто двадцять тисяч чоловіків.

39Усі ці військові мужі стройовими колонами прибули в Хеврон з повною рішучістю й щирими намірами серця оголосити Давида царем над усім Ізраїлем. З ними була одностайна, в твердому намірі настановити Давида царем, і решта всього Ізраїлю.

40Вони перебували там з Давидом три дні, їли і пили, оскільки їхні брати достатньо усього наготували.

41Так само і сусідні мешканці з племен Іссахара, Завулона і Нефталима постачали їм велику кількість поживи на ослах, верблюдах, мулах та волах, зокрема: борошно, плитки пресованих фіг, родзинок, а також вино, олію, телят і овець, адже це була велика радість в усьому Ізраїлі.