1Брами Єрихона в той час були закритими та замкненими через страх перед Ізраїльтянами. Ніхто не виходив з нього й ніхто не входив.
2 І сказав Господь
Ісусові: Ось Я віддаю в твої руки Єрихон, разом з його царем і хоробрими воїнами.
3Ви ж, з усім вашим військом, один раз обійдіть навколо міста. Так будете робити шість днів.
4 Сім священиків будуть нести перед Ковчегом сім ювілейних сурем. А сьомого дня обійдете навколо міста сім разів, і священики засурмлять у сурми.
5Щойно залунає голос ювілейних сурем і ви почуєте звук цих сурем, нехай увесь народ голосно видасть могутній бойовий клич, і стіни міста впадуть самі по собі, а військо увірветься в місто, – кожен піде
перед собою.
6Ісус, син Навина покликав священиків і сказав їм: Візьміть Ковчег Заповіту, а сім священиків нехай несуть перед Господнім
Ковчегом сім ювілейних сурем.
7А воїнам він віддав наказ: Вирушайте й обійдіть навколо місто; військові нехай йдуть перед Господнім
Ковчегом.
8І коли Ісус усе це сказав народу, то сім священиків, які несли сім ювілейних сурем перед Господом
, вирушили й почали сурмити; за ними йшов Ковчег Господнього Заповіту.
9Передовий загін війська рухався перед священиками, які голосно сурмили; за Ковчегом йшов другий, тиловий, загін; при цьому звук сурем не вмовкав.
10Але всьому народові Ісус наказав, говорячи: Не кричіть, і нехай взагалі не буде чути вашого голосу; жоден звук нехай не вийде з ваших уст, поки я вам не накажу: Кричіть! – ось тоді й видайте бойовий клич!
11Отже, Господній
Ковчег разом з народом пішов довкола міста. Обійшли один раз, і повернулися до табору. Після того всі вони заночували в таборі.
12 На другий день Ісус устав уранці, й священики знову
взяли Господній Ковчег.
13 А сім священиків, котрі несли сім ювілейних сурем, пішли перед Господнім
Ковчегом і безперестанку сурмили в сурми; перед ними ішов передовий загін війська, а за Господнім Ковчегом йшов тиловий загін, – при цьому звук сурем не вмовкав.
14Другого дня також один раз обійшли місто й повернулися до табору. Так вони робили шість днів.
15 Сьомого ж дня вони встали рано-вранці, ще на світанку, і обійшли місто таким же порядком сім разів. Лише цього дня вони обійшли навколо міста сім разів.
16Далі сталося надзвичайне
. Сьомого разу, коли засурмили священики у сурми, Ісус наказав народові: Видайте бойовий клич! Адже Господь віддав вам це місто!
17 Але пам’ятайте:
Саме місто й усе, що в ньому, віддане Господньому закляттю! І лише повія Рахав має залишитися живою, а також усі, хто з нею в домі, оскільки вона переховувала розвідників, яких ми посилали.
18 Вважайте, бережіться заклятого, аби вам самим не стати закляттям, адже, взявши щось із заклятого, ви тим самим наведете закляття на весь Ізраїльський табір і накличете на нього лихо!
19 Усе срібло й золото, мідний посуд та залізо посвячене Господу
, і його слід внести до Господньої скарбниці!
20 Тож усе військо видало могутній бойовий клич, і засурмили сурми. Щойно люди почули звук сурем і народ також видав могутній окрик, як стіни міста самі по собі впали і воїни увірвались у місто, – кожен прямо перед собою, – і місто було захоплене…
21 Вони віддали закляттю (знищенню
) все, що було в місті, – чоловіків і жінок, молодих і старих, волів, овець і ослів, – всі полягли від меча.
22 А двом розвідникам, котрі вивідували край, Ісус звелів: Зайдіть у дім жінки-повії, і, як ви їй заприсяглися, виведіть звідти як саму жінку, так і всіх, що з нею!
23Тож юнаки-розвідники ввійшли, і вивели повію Рахав, її батька й матір, її братів і всіх, що з нею, – всю її родину вивели й розмістили їх неподалік Ізраїльського табору.
24А місто й усе, що було в ньому, воїни дощенту спалили вогнем; і лише срібло та золото, мідний посуд і залізо вони віднесли в скарбницю Господнього
Дому.
25 Але повію Рахав, її батьківську родину та все, що вона мала, Ісус залишив при житті. Ця жінка
й до цих пір живе серед Ізраїлю, позаяк вона переховувала розвідників, яких Ісус послав вивідати Єрихон.
26 У ті часи Ісус заприсягнувся, кажучи: Проклята перед Господом
людина, яка вирішить відбудувати це місто, Єрихон! На своєму первістку він закладе його основу, й на своєму наймолодшому встановить його (міста) браму.
27Отже, Господь
був з Ісусом, і його ім’я стало відомим по всій тій землі.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
