ЛУКИ 9 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

9Ісус посилає апостолів на проповідь

1 А коли покликав дванадцятьох, то дав Він їм силу і владу над усіма бісами та оздоровляти від хвороб.

2 І послав Він їх проповідувати Боже Царство й оздоровляти недужих.

3 І сказав Він їм: Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ні двох одежин не майте.

4І в який лише дім увійдете, там залишайтеся й звідти відходьте.

5 А як хто не прийме вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг – на свідчення проти них.

6Розійшовшись, вони ходили по селах, звіщаючи Євангелію та оздоровлюючи всюди.

Збентеження Ірода

7 Ірод, тетрарх, почув про все, що сталося [через Нього], і бентежився, бо дехто казав, ніби це Іван встав із мертвих;

8 інші – що це Ілля з’явився; ще інші – що воскрес один із давніх пророків.

9 Тоді Ірод сказав: Іванові я відтяв голову; хто ж такий Оцей, про Кого я чую таке? І намагався побачити Його.

Повернення апостолів. Нагодування п’ятитисячного натовпу

10 Повернувшись, апостоли розповідали Йому, що вони зробили. Забравши їх, Він усамітнився [у відлюдному місці] біля міста, що зветься Витсаїда.

11Люди, довідавшись, пішли за Ним. І прийнявши їх, Він розповідав їм про Боже Царство й оздоровляв тих, котрі потребували оздоровлення.

12День уже почав згасати. Дванадцятеро, підійшовши, сказали Йому: Відпусти людей, щоби пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці!

13А Він сказав їм: Дайте ви їм їсти! Вони відповіли: Немає в нас нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин; хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу.

14Було ж чоловіків десь близько п’яти тисяч. Та Він сказав Своїм учням: Розсадіть їх рядами по п’ятдесят!

15І зробили так, і розсадили всіх.

16 Узявши п’ять хлібів та дві риби, Він звернув погляд до неба, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоби поклали перед людьми.

17 І вони поїли, і наситилися всі, а із залишених кусків назбирали дванадцять кошиків.

Учні визнають Ісуса Месією

18 І сталося, коли Він молився на самоті й з Ним були учні, Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають люди?

19 Вони у відповідь сказали: Деякі

– за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, а ще інші – за одного з давніх пророків, який воскрес.

20 Він же запитав їх: А ви за кого Мене вважаєте? Петро ж у відповідь сказав: За Христа Божого!

21Та Він, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього,

Ісусові доведеться багато постраждати

22 пояснивши, що Син Людський має багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвящениками й книжниками, і буде вбитий, і воскресне третього дня.

Як праведно слідувати за Христом

23 А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною.

24Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її.

25Адже що з того скористає людина, коли придбає весь світ, а погубить або знищить саму себе?

26 Бо хто посоромиться Мене й Моїх слів, того Людський Син посоромиться, коли прийде у Своїй славі, у славі

Свого Отця і святих ангелів.

27 Запевняю вас, що деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства!

Чудесне преображення Ісуса

28 Через вісім днів після цих слів Він узяв Петра, Івана і Якова та піднявся на гору помолитися.

29І сталося, що під час молитви вигляд Його обличчя змінився, а Його одяг став

білим та блискучим.

30І ось, два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля,

31 котрі з’явилися у славі й говорили про відхід Його, який мав статися в Єрусалимі.

32 Петро й інші були зморені сном, а прокинувшись, побачили Його славу та обох мужів, які стояли з Ним.

33 І сталося, коли відходили ті від Нього, Петро сказав Ісусові: Наставнику, добре нам тут бути! Поставимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві, один Іллі! Він не знав, що говорить.

34 Коли він ще говорив, з’явилася хмара й оповила їх; вони ж злякалися, як ті

ввійшли в хмару.

35 І почувся голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Вибраний – Його слухайтеся!

36Коли залунав цей голос, Ісус залишився Сам. А вони мовчали й нікому в ті дні нічого не розповідали про те, що побачили.

Зцілення біснуватого хлопця

37 Сталося наступного дня, як зійшли вони з гори, зустрів Його великий натовп.

38 І ось чоловік з натовпу закричав, гукаючи: Учителю, благаю Тебе зглянутись на мого сина, бо одинак він у мене!

39 А ото дух хапає його, він раптово кричить, кидається з піною. І, вимучивши його, насилу відходить від нього;

40благав я учнів Твоїх, щоб вигнали його, але не змогли!

41 У відповідь Ісус сказав: О, роде невірний і розбещений, доки Я буду з вами й терпітиму вас? Приведи сюди свого сина!

42 Коли він ще йшов, кинув його і затряс ним біс. Та Ісус пригрозив нечистому духові, оздоровив дитину і віддав батькові.

43 І всі дивувалися з величі Божої.

Ісус говорить про Свої страждання

Коли ще всі захоплювалися тим, що робив Ісус, Він сказав Своїм учням:

44 Вкладіть до своїх вух такі слова: Людський Син має бути переданий у руки людей!

45 Вони не розуміли цього

, бо були закритими ці слова, щоби збагнути їх. Та боялися запитати Його про ці слова.

Шлях до справжньої величі

46 І спало їм на думку: Хто з них був би найбільший?

47 А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло Себе

48 і сказав їм: Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, Хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий!

Хто не проти вас, той за вас

49 У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами.

50 Та Ісус сказав йому: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!

Ісус докоряє учням за жорстокосердість

51 І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим.

52 І Він послав вісників перед Собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому ночівлю

.

53 А ті не прийняли Його, бо Він ішов до Єрусалима.

54 І, побачивши це

, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]?

55Та, повернувшись до них, Він заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа, адже Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх

].

56І Він пішов до іншого села.

Слідування за Христом

57 А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш, [Господи]!

58Та Ісус відповів йому: Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити.

59До іншого Він промовив: Іди за мною. А той відповів: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька.

60Та Він сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство!

61 А інший сказав: Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми.

62 Ісус же відповів йому: Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства.