БУТТЯ 7 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

7Потоп на землі

1 І сказав Господь

Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді.

2 З усякої чистої худоби візьмеш з собою по сім самців та їхніх самиць, а з худоби нечистої – по парі: самця та його самицю.

3Так само з птахів небесних – по сім самців і самиць, щоби зберегти при житті їхнє

потомство для всієї землі.

4Бо ще сім днів – і

Я пошлю дощ на землю на сорок днів та сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив!

5 І зробив Ной усе так, як заповів йому Господь

.

6 Ноєві було шістсот років, коли почався потоп на землі.

7Таким чином, до початку потопу в ковчег увійшли: Ной, його сини, його дружина та дружини його синів.

8Також із чистих тварин і з нечистих тварин, з птахів і з усіх плазунів, що на землі,

9 по двоє ввійшли у ковчег до Ноя, самець і самиця, як і

наказав Бог Ноєві.

10Через сім днів води потопу ринули на землю.

11 На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, – цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, й повідчинялися отвори небесні.

12І сорок днів та сорок ночей невпинно падав на землю дощ.

13Саме того дня ввійшов у ковчег Ной, Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його дружина, і з ними три дружини його синів, –

14 вони і всі звірі за їхнім родом, вся худоба за її родом, всякий плазун, що повзає по землі, за його родом, і всяке птаство за своїм родом – усе, що має крила,

15увійшло у ковчег до Ноя по двоє з кожної істоти, в якій є дух життя.

16Ті, що увійшли – з кожної істоти були самець і самиця, як заповів йому Бог. І закрив Господь

за ним двері ковчега

.

17Був потоп на землі сорок днів; прибула вода підхопила ковчег, і він піднявся над землею.

18Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, і ковчег плавав по поверхні води.

19Вода на землі продовжувала прибувати й покрила всі найвищі гори, що під небом.

20Вода піднялася над горами на п’ятнадцять ліктів.

21 І загинуло всяке створіння, що рухалося по землі: птахи, худоба, звірі та усі плазуни, що повзають по землі, і кожна людина.

22Тож усе, що мало в ніздрях дихання життя, – усе, що було

на суші, – загинуло.

23 Знищена була всяка істота, що на поверхні землі, – від людини до тварини, плазуни і небесні птахи, – всі вони загинули. Залишився лише Ной і ті, хто був

з ним у ковчезі.

24І залишалась вода на землі сто п’ятдесят днів.