НЕЄМІЇ 2 - Б?БЛ?Я Сучасний переклад(CUV)

2Артаксеркс відпускає Неємії до Єрусалиму

1 Так сталося, що в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, коли принесли вино, я взяв те вино, й подав цареві. Я, звичайно ж, намагався не виглядати засмученим перед ним.

2Але цар мене запитав: Чому твоє обличчя сумне, – чи ти не хворий? Не інакше як журба якась на серці?! Я дуже злякався

3 і сказав цареві: Нехай живе цар вічно! Як мені не бути сумним, коли місто, де гробниці моїх батьків, зруйноване, а його брами спалені вогнем?

4А цар промовив до мене: Чого би ти хотів? Помолившись до Небесного Бога, я

5сказав цареві: Якби це було до вподоби царю, і якщо твій слуга знайшов у тебе ласку, то прошу, відправ мене в Юдею, – в місто, де гробниці моїх батьків, щоб я його відбудував.

6Тоді цар, біля якого сиділа й цариця, запитав мене: Як довго триватиме твоя подорож, і коли повернешся? Я зрозумів

, що цар у своїй доброті погоджується мене відпустити, тому я назвав йому термін

7і попросив: Коли цареві до вподоби, то нехай дадуть мені листи до намісників Заріччя, щоб мені дозволили пройти до Юдеї,

8 а також лист до Асафа, охоронця царських лісів, щоб дав мені дерево на виготовлення брам для храмової фортеці, для стін міста, й того дому, в якому мешкатиму. І цар мені дав усе, тому що доброзичлива рука мого Бога була наді мною.

9Отже, я прибув до намісників Заріччя і віддав їм царські послання. Цар направив зі мною також військових начальників та вершників.

10Коли довідались про це Санваллат з Хорона та аммонійський слуга Товія, то їм стало дуже прикро, що прибув чоловік, аби піклуватись про добробут Ізраїльтян…

Неємія оглядає зруйновані стіни

11 Прибувши в Єрусалим, я залишався там три дні,

12 і нікому не повідомляючи, до якої справи в Єрусалимі мене спонукує мій Бог, я встав уночі і взявши кількох чоловіків, – більше не було при мені навіть жодної тварини, окрім тварини (осла

), на якій я їхав, – і так серед ночі

13 вийшов через Браму Долини, й пішов у напрямку Джерела Танін (Драконового

), а потім до Смітникової Брами, й оглядав зруйновані стіни Єрусалима, а також його, спалені вогнем, брами.

14 Звідти я поїхав до Джерельної Брами та до Царського Ставу. Оскільки не було можливості тварині, на якій я їхав, далі пройти,

15то я під покровом ночі пішов у напрямку русла потоку Кедрон

, уважно оглянув стіну, після чого звідти повернувся назад, знову проїхавши через Браму Долини.

16 Місцеві начальники не знали, куди я ходив, і що я хочу робити. До того часу я не говорив про це юдеям, – ні священикам, ні вельможам, ні начальникам, ані всім іншим, котрі мали виконувати роботу.

17Але пізніше я сказав їм: Ви бачите лихо, в якому ми перебуваємо, – як спустошений Єрусалим, а його брами знищені вогнем. Тож давайте відбудуємо стіни Єрусалима, й, нарешті, звільнимось від цієї ганьби!

18Я розповів їм про доброзичливу Божу руку, яка наді мною, переказав, що говорив мені цар. Тоді вони твердо вирішили: Давайте візьмемось за будівництво! Після цього всі енергійно заповзялись за добру справу.

19Проте, почувши про це, хоронієць Санваллат, аммонійський слуга Товія, і аравієць Ґешем, почали з нас глузувати і зневажливо говорили: Що це за справа, яку ви розпочинаєте? Ви часом не плануєте збунтуватись проти царя?

20 Тоді у відповідь я їм сказав: Небесний Бог учинить так, щоб нам щастило! Ми, Його слуги, беремось за відбудову. Що ж до вас, то в цій справі ви не маєте ні частки, ні права. Не буде про вас і пам’яті в Єрусалимі.